Шляхи підвищення ефективності хірургічного лікування хворих при хронічних неспецифічних захворюваннях легенів з використанням лікувальної ендоскопії - Автореферат

Таким чином, наукова актуальність даної теми зумовлена наступними основними факторами: високою частотою ускладнень хірургічного лікування гнійно-некротичних форм ХНЗЛ; недостатньою послідовністю надання пульмонологічної і хірургічної допомоги хворим, в результаті чого в хірургічній стаціонар у великому відсотку випадків поступають хворі із загостренням хронічного бронхіту, що надає особливу значимість ефективній передопераційній підготовці; відсутність патогенетичної обгрунтованості застосування і оцінки клінічної ефективності використання методів корекції дисбалансу імуноендокринної системи на етапі передопераційної підготовки у подібних хворих. Установити клінічну ефективність місцевого (ендобронхіального) застосування хоріонічного гонадотропіну і тималіну в якості екстраімунного імунокоректора у хворих з гнійно-деструктивними форми ХНЗЛ в передопераційному періоді. Обєктом дослідження були 106 хворих чоловічої статі з деструктивними формами хронічних неспецифічних захворювань легенів (хронічний абсцес легені, бронхоектатична хвороба, кістозна хвороба легені, нагнійна кіста легені), ускладнених хронічним бронхітом, які підлягали хірургічному лікуванню і перебували в легенево-хірургічному центрі (ЛХЦ) Кримського республіканського протитуберкульозного диспансеру (м. У пацієнтів 1-ї групи при бронхоскопії використовували загальноприйняті методики бронхосанації, у хворих 2 групи ендобронхіально додатково вводили комплекс гормональних препаратів, що включав розчин хоріонічного гонадотропіну (300 ОД) і тималіну (0,1 мл 0,01% розчину). Рубцева деформація бронхіального дерева відмічена у 42 (82,4%) пацієнтів, що непрямим чином підтверджувало хронічний перебіг запального процесу, як у хворих першої, так і у хворих другої групи.Результати дослідження дозволили визначити особливості гормонозалежної репаративної регенерації бронхіального епітелію і функціональної активності клітинного імунітету у хворих з гнійно-деструктивними формами ХНЗЛ. Розроблений і впроваджений в клінічну практику спосіб ендобронхіальної корекції імунно-ендокринного дисбалансу у хворих на ХНЗЛ забезпечив покращання результатів їх лікування за рахунок зменшення частоти післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Встановлено, що чинником ризику розвитку ускладненого перебігу раннього післяопераційного періоду у хворих ХНЗЛ є особлива форма імуно-ендокринного дисбалансу, що характеризується, окрім відносного (гіпер) супресорного варіанта імунодефіциту, “тестикулярної” і “позатестикулярної” тестостеронової недостатності і порушенням тималін-і тестостеронзалежної функціональної активності лімфоцитів і моноцитів. Виявлена здатність лімфоцитів поглинати тестостерон, і доведена залежність цього процесу у хворих на ХНЗЛ від гормонів тимусу, а також від екзогенного хоріонічного гонадотропіну. Виявлено, що хронічний бронхіт у хворих с гнійно-деструктивними формами ХНЗЛ супроводжувався формуванням вторинного імунодифеціту за рахунок порушення тимолімфоцітарних звязків, що вивилося одним з патогенетичних компонентів виникнення післяопераційних ускладнень у даного континтгенту.