Критерії прогнозу вірогідності виникнення ускладнень гнійно-септичного характеру в ранньому післяопераційному періоді. Метод індивідуальної оцінки імунного статусу з виділенням 5 варіантів дизбалансу ефекторного та регуляторного механізмів імунітету.
При низкой оригинальности работы "Шляхи оптимізації лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненої розлитим перитонітом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Шляхи оптимізації лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненої розлитим перитонітомРобота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України. Науковий керівник:доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Бондаренко Микола Матвійович, Дніпропетровська державна медична академія, завідуючий кафедрою хірургічних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ярешко Володимир Григорович, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів, завідуючий кафедрою хірургії № 2. доктор медичних наук, Лауреат державної премії України, професор Десятерик Володимир Іванович, Дніпропетровська державна медична академія, завідуючий кафедрою хірургії, травматології і ортопедії ФПО.Однак, тяжкість перебігу гострої хірургічної патології, висока летальність пояснюють те, що дана проблема постійно знаходиться в центрі уваги хірургів, які надають невідкладну допомогу (М.І. Підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненою розлитим перитонітом, шляхом виявлення та корекції клінічно значимих порушень імунного статусу. Для досягнення цієї мети поставлені такі задачі: Оцінити імунний статус у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини до операції і в ранньому післяопераційному періоді (1-10 діб). Вперше виявлені варіанти зміни функціонального стану імунної системи, характерні для гострої хірургічної патології органів черевної порожнини, показана їх залежність від стану компенсаційних можливостей організму, які обумовлюють тяжкість патологічного процесу, що дозволяє проводити індивідуальну оцінку імунного статусу кожного хворого. Доведено можливість використання окремих показників імунітету як обєктивного критерію тяжкості перебігу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини, ускладненої перитонітом, а також показано важливу роль їх в прогнозуванні перебігу раннього післяопераційного періоду.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
