Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?? УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Заслужений діяч науки та техніки України Лауреат Державної премії України Скиба Володимир Вікторович Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри хірургічних хвороб доктор медичних наук, професор Лауреат Державної премії України Полінкевич Броніслав Станіславович Національна медична академія післядипломної освіти ім. В основу роботи покладено аналіз результатів обстежень і хірургічного лікування 136 хворих, оперованих в хірургічній клініці кафедри медицини невідкладних станів і кафедри хірургії та проктології за період 2001-2005 років з приводу виразкового пілородуоденального стенозу. В роботі вперше вивчено морфофункціональні просторові і імуноморфологічні характеристики зони стенозу і периульцерозної зони вихідного відділу шлунку і дванадцятипалої кишки; вперше досліджено динаміку активності кальцієвої аденозинтрифосфатази мязової тканини шлунка і звязок її з моторною функцією шлунка та доведена ефективність застосування розроблених методик передопераційної підготовки хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом і визначений вибір оптимального обєму оперативного втручання залежно від стадії стенозу, поліморбідності і тяжкості стану хворого. стеноз проктологія виразковий Розширені покази до застосування органозберігаючих операцій дозволили виконати в основній групі такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 36 (26,47%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 30 (22,06%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з сегментарною резекцією тіла і дренуючою операцією у 3 (2,21%); селективна ваготомія з антрумектомією у 13 (9,56%); лапароскопічна ваготомія і дренуюча операція з мінідоступа у 2 (1,47%); резекція шлунка у 8 (5,88%) хворих, тоді як в контрольній групі виконані такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 15 (11,03%), селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 6 (4,41%); селективна ваготомія з антрумектомією у 6 (4,41%); резекція шлунка у 13 (9,56%); гастроєюностомія у 2 (1,47%) хворих, що створило умови до збільшення кількості органозберігаючих оперативних втручань при декомпенсованому виразковому пілородуоденальному стенозі на 44,89% та супроводжувалось зниженням кількості безпосередніх післяопераційних ускладнень на 12,4%, зростанням кількості відмінних і добрих результатів на 43%. В работе впервые изучены морфофункциональные пространственные и иммуноморфологические характеристики зоны стеноза и периульцерозной зоны выхода из желудка и двенадцятиперстной кишки и на этом основании выделена связь степени атонии и дилятации желудка с интенсивностью дистрофических изменений его интрамурального нервного аппарата; впервые исследована динамика активности кальциевой аденозинтрифосфатазы мышечной ткани желудка и связь ее с моторной функцией желудка, что необходимо учитывать при проведении комплексного предоперационного и посляоперационного лечения; впервые доказана эффективность использования разработанных методик предоперационной подготовки пациентов с язвенным пилородуоденальным стенозом с использованием энтерального питания с помощью разработанного нами стента из металла с "памятью формы" - декларационный патент Украины на изобретение №48643А., а также под бивизуальным контролем (патент Украины №14106), или предложенной микроеюностомы (патент Украины № 70879А), а также использование предложенного нами зонда для дренирования и энтерального питания в раннем посляоперационном периоде (патент Украины №11443).Використання виключно консервативного лікування при виразковій хворобі навіть тоді, коли приєднуються ускладнення і хвороба переходить в запущену стадію, часто призводить до спрямування хворих на оперативне лікування в пізній декомпенсованій стадії стенозу, хоча загальновідомо, що переносність операції і її результат кращі при компенсованих і субкомпенсованих стенозах. В останні роки при декомпенсованому виразковому стенозі дванадцятипалої кишки деякі хірурги (Саєнко В.Ф., 2006) стали використовувати органозберігаючі втручання з дренуючими шлунок операціями, інші (Гостищев В.К., 2006) дотримуються точки зору про необхідність виконання резекції шлунку.