Дослідження морфологічної картини слизової оболонки шлунка. Особливості перебігу хелікобактерпозитивної виразкової хвороби, ускладненої стенозом. Методи діагностики, лікування та хірургічного втручання. Аналіз ускладнень після оперативних втручань.
При низкой оригинальности работы "Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі медицини невідкладних станів і хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Слонецький Борис Іванович Національна медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Заслужений діяч науки та техніки України Лауреат Державної премії України Скиба Володимир Вікторович Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри хірургічних хвороб; доктор медичних наук, професор Лауреат Державної премії України Полінкевич Броніслав Станіславович Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 18.10. 2007 року о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 в Національному медичному університеті імені О.О.Використання виключно консервативного лікування при виразковій хворобі навіть тоді, коли приєднуються ускладнення і хвороба переходить в запущену стадію, часто призводить до спрямування хворих на оперативне лікування в пізній декомпенсованій стадії стенозу, хоча загальновідомо, що переносність операції і її результат кращі при компенсованих і субкомпенсованих стенозах. В останні роки при декомпенсованому виразковому стенозі дванадцятипалої кишки деякі хірурги (Саєнко В.Ф., 2006) стали використовувати органозберігаючі втручання з дренуючими шлунок операціями, інші (Гостищев В.К., 2006) дотримуються точки зору про необхідність виконання резекції шлунку. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі: 1) вивчити особливості морфофункціональних змін стінки шлунку і ДПК, інтрамурального нервового апарату шлунку і зясувати ступінь інфікованості слизової оболонки шлунку і ДПК на Helicobacter pylori в залежності від стадій пілородуоденального стенозу; Хворим проводились, поряд з загальноклінічними (загальний і біохімічний аналізи крові, аналіз сечі, електрокардіографія, ультразвукове дослідження), такі обстеження: кислотопродукуючої функції шлунку, моторно-евакуаторної функції, наявності хелікобактерної інфекції, дослідження морфофункціональних змін (гістологічні, гістохімічні), імунологічного статусу, аденозинтрифосфатазної активності мязової тканини шлунку, радіологічні, статистичні методи дослідження. Покази до операції у Helicobacter pylori-позитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом в основній групі визначали на основі даних аналіза клініки і лабораторних досліджень, а також спеціальних діагностичних методів: визначення органічних і функціональних порушень (ендоскопія), дослідження евакуаційної функції шлунку (рентгенологічний, ультразвукова діагностика, метод безперервної гастросцинтіграфії), моторної активності (гастрокінезіографія), секреторної функції (гістамінова проба, РН-метрія); вивчення морфологічного стану слизової оболонки шлунку і ДПК, в тому числі і виразкового дефекту, а також імунного статусу.В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукових завдань щодо розробки та вдосконалення методів діагностики та лікування Helicobacter pylori-позитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом, яке сприяло розширенню показів до виконання органозберігаючих і органоощадних оперативних втручань, покращенню тактики та результатів хірургічного лікування таких хворих. Дослідження патоморфологічних змін зони виразкового пілородуоденального стенозу виявило превалювання рубцево-запальних змін у Helicobacter pylori-позитивних пацієнтів, тоді як у Helicobacter pylori-негативних хворих - рубцево-фіброзних, а зміни елементів ауербахівського нервового сплетіння в I, II стадіях стенозу мали зворотній характер, тоді як в III і IV стадіях - дегенеративний, тобто незворотній, з дистрофічно-склеротичним характером в дистальній третині або половині шлунку. Виразковий пілородуоденальний стеноз, поєднаний з активною виразкою, у всіх випадках супроводжувався контамінацією Helicobacter pylori з превалюванням в стадії декомпенсації значного ступеня забрудненості (90%), субкомпенсації - значного (60,6%) і помірного (25,76%), компенсації - слабкого (61,54%), тоді як при неактивній виразці (рубцево-фіброзний процес) значне і помірне обсіменіння слизової оболонки шлунку разом складало 60,8%.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы