Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі медицини невідкладних станів і хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Слонецький Борис Іванович Національна медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Заслужений діяч науки та техніки України Лауреат Державної премії України Скиба Володимир Вікторович Київський медичний університет Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри хірургічних хвороб; доктор медичних наук, професор Лауреат Державної премії України Полінкевич Броніслав Станіславович Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 18.10. 2007 року о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 в Національному медичному університеті імені О.О.Використання виключно консервативного лікування при виразковій хворобі навіть тоді, коли приєднуються ускладнення і хвороба переходить в запущену стадію, часто призводить до спрямування хворих на оперативне лікування в пізній декомпенсованій стадії стенозу, хоча загальновідомо, що переносність операції і її результат кращі при компенсованих і субкомпенсованих стенозах. В останні роки при декомпенсованому виразковому стенозі дванадцятипалої кишки деякі хірурги (Саєнко В.Ф., 2006) стали використовувати органозберігаючі втручання з дренуючими шлунок операціями, інші (Гостищев В.К., 2006) дотримуються точки зору про необхідність виконання резекції шлунку. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі: 1) вивчити особливості морфофункціональних змін стінки шлунку і ДПК, інтрамурального нервового апарату шлунку і зясувати ступінь інфікованості слизової оболонки шлунку і ДПК на Helicobacter pylori в залежності від стадій пілородуоденального стенозу; Хворим проводились, поряд з загальноклінічними (загальний і біохімічний аналізи крові, аналіз сечі, електрокардіографія, ультразвукове дослідження), такі обстеження: кислотопродукуючої функції шлунку, моторно-евакуаторної функції, наявності хелікобактерної інфекції, дослідження морфофункціональних змін (гістологічні, гістохімічні), імунологічного статусу, аденозинтрифосфатазної активності мязової тканини шлунку, радіологічні, статистичні методи дослідження. Покази до операції у Helicobacter pylori-позитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом в основній групі визначали на основі даних аналіза клініки і лабораторних досліджень, а також спеціальних діагностичних методів: визначення органічних і функціональних порушень (ендоскопія), дослідження евакуаційної функції шлунку (рентгенологічний, ультразвукова діагностика, метод безперервної гастросцинтіграфії), моторної активності (гастрокінезіографія), секреторної функції (гістамінова проба, РН-метрія); вивчення морфологічного стану слизової оболонки шлунку і ДПК, в тому числі і виразкового дефекту, а також імунного статусу.В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукових завдань щодо розробки та вдосконалення методів діагностики та лікування Helicobacter pylori-позитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом, яке сприяло розширенню показів до виконання органозберігаючих і органоощадних оперативних втручань, покращенню тактики та результатів хірургічного лікування таких хворих. Дослідження патоморфологічних змін зони виразкового пілородуоденального стенозу виявило превалювання рубцево-запальних змін у Helicobacter pylori-позитивних пацієнтів, тоді як у Helicobacter pylori-негативних хворих - рубцево-фіброзних, а зміни елементів ауербахівського нервового сплетіння в I, II стадіях стенозу мали зворотній характер, тоді як в III і IV стадіях - дегенеративний, тобто незворотній, з дистрофічно-склеротичним характером в дистальній третині або половині шлунку. Виразковий пілородуоденальний стеноз, поєднаний з активною виразкою, у всіх випадках супроводжувався контамінацією Helicobacter pylori з превалюванням в стадії декомпенсації значного ступеня забрудненості (90%), субкомпенсації - значного (60,6%) і помірного (25,76%), компенсації - слабкого (61,54%), тоді як при неактивній виразці (рубцево-фіброзний процес) значне і помірне обсіменіння слизової оболонки шлунку разом складало 60,8%.