Шляхи оптимізації дренування жовчовивідної системи методом холецистоєюностомії (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Шляхи оптимізації дренування жовчовивідної системи методом холецистоєюностомії (експериментально-клінічне дослідження)Захист дисертації відбудеться ,,28” березня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. В роботі з використанням традиційних та оригінальних способів вивчення функціонального стану органів шлунково-кишкового тракту досліджено вплив різних способів виключення ділянки порожньої кишки на суміжні та віддалені органи травного каналу, в порівняльному аспекті вивчена ефективність різних способів виключення ділянки кишки для запобігання ентеробіліарному рефлюксу. В дисертації розроблено новий напрямок в біліоєюнальному дренуванні, який грунтується на концепції виключення із травлення максимально короткого сегменту порожньої кишки з обовязковим формуванням у його гирлі клапанної перешкоди. Втілення розробок у клініку довело спроможність у пацієнтів організму взагалі та його шлунково-кишкового тракту зокрема до нормалізації зрушень моторно-евакуаторної функції, що спричинені втручанням, дозволило покращити перебіг компенсаторно-пристосувальних процесів більше, ніж при традиційних способах біліодигестивних анастомозів.При неможливості застосування для відведення жовчі дванадцятипалої кишки (ДПК) дренуючим органом більшістю дослідників визнається початкова ділянка порожньої кишки (ПК) (Вишневский А.А. и соавт., 1972; Королев Б.А., Пиковский Д.Л., 1990; Шалимов А.А. и соавт., 1993; Лифшиц Ю.З., 1997; Raj P.K.,1997). Проте біліоєюнальне дренування, забезпечуючи якісне відведення жовчі, зберігає можливості для інфікування жовчних шляхів (Полянский В.А. и соавт., 1986; Андрющенко В.П., 1991). Але в літературі зустрічаються лише поодинокі спроби зменшення довжини ділянки кишки, що виключається, за рахунок впровадження додаткових вдосконалень по запобіганню рефлюксу (Коморовський Ю.Т., 1971; Свистонюк И.У., 1972). Таким чином, існує потреба проведення детального дослідження проблеми біліоєюнального дренування задля розробки способу оперативного втручання, котрий би попереджав ЕБР і, разом з тим, забезпечував адекватне дренування жовчних шляхів. Виявлено негативний вплив подразнення слизової оболонки виключеної за Roux-Гальперіним ділянки кишки нерозбавленою хімусом жовчею на результати операції, коли внаслідок місцевих реакцій не тільки посилються можливості для антиперистальтичного переміщення хімусу по ній, але й завдяки вісцеро-вісцеральним рефлексам виникають різноманітні порушення у функціонуванні суміжних та віддалених ділянок шлунково-кишкового тракту.На першому етапі собакам формували “маленький шлуночок” і виводили фістули нисхідної частини дванадцятипалої та дистальної частини клубової (за 20 - 25 см від ілєоцекального відділу кишечника) кишок. Послідовно вивчали реакцію “органів-маркерів” при виключенні з травлення способом Braun-Шалімова 43 % ПК без ХЄС, вплив ХЄС у випадках використання виключення кишки за Roux-Гальперіним і при застосуванні способів Perl-Свистонюка, Ватамана-Кокощука та власної модифікації через 14 днів, 1-, 2-, 3 місяці після втручання. В експериметальній частині роботи для дослідження функціонального стану органів та систем крім традиційних використовували і оригінальні способи: формування "маленького шлуночка" (патент України на винахід N17313A), досягнення порожнистих органів та структур черевної порожнини (патент України на винахід N17924A), виведення фістули на черевну стінку (патент України на винахід N17923A). Пацієнтам під час їх поступлення в клініку, у ранньому та віддаленому післяопераційному періоді виконували копрологічні дослідження, вивчали стан білкового обміну та проводили рентгеноскопію травного каналу після застосування харчово-барієвої суміші з визначенням терміну шлункової евакуації та строку пасажу по тонкій кишці. При цьому встановили, що час евакуації хімусу з шлунка уповільнюється на 27,2 % вже при першому спостереженні за тваринами після операції і до кінця строку нагляду лишається уповільненим на 17,7 %, складаючи 245,00±13,93 хв.Провідним чинником розладів, що виникають у діяльності шлунково-кишкового тракту після ХЄС, є вилучення з процесу травлення великих за обсягом (до 43 % при способі Roux-Гальперіна) ділянок ПК. Не менш суттєве значення відіграє і подразнення ізольованої частини органа нерозбавленою хімусом жовчею у звязку з перекомпоновкою шляху її виведення на неприродній. Сумація негараздів, що частково помякшуються однобічною ентеротомією, при ХЄС за способом Roux-Гальперіна збільшує термін шлункової евакуації на 30,5 %, секрецію - на 21,4 % та кислотопродукцію - на 12,4 %, прискорює переміщення хімуса по тонкій кишці на 30,3 % і уповільнює його поступ до ободової кишки на 18,8 % протягом всього строку нагляда (до 3 місяців).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ