Шляхи оптимізації діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л.ШУПИКАОфіційні опоненти: член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри неврології та рефлексотерапії доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», завідувач відділу судинної патології Захист відбудеться 22 вересня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Порівняно з розвинутими країнами, смертність від ІІ в Україні в 2-3 рази вища, що зумовлено недостатньо ефективною системою надання допомоги таким хворим, поширеністю гіпертензії, зловживанням алкоголю, соціальними негараздами і багатьма іншими факторами (Міщенко Т.С., 2006; Зозуля І.С., 2010). Догоспітальний та ранній госпітальний етапи мають вкрай важливе значення, оскільки від адекватності та своєчасності медичної допомоги на цих етапах значною мірою залежать наслідки хвороби (Зозуля І.С., 2006; Козелкин А.А., 2006; Мищенко Т.С., 2010; Рекомендации поведению больных с ишемическим инсультом и транзиторными ишемическими атаками 2008. Наукові медичні дослідження, які проводились в Україні, не достатньо висвітлили безпосередні причини смерті від ішемічного інсульту в лікувальних установах, особливості клінічної картини та факторів ризику фатального ІІ, вплив адекватної та своєчасної медичної допомоги на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах на наслідки хвороби, ефективність впровадження в практику сучасних методів діагностики та лікування, що створює певні труднощі в плануванні лікувально-профілактичних заходів. Тому для підвищення якості медичної допомоги важливо проаналізувати випадки смерті хворих на ІІ, які отримували лікування в стаціонарі, встановити ведучі причини смерті хворих на ІІ та розробити шляхи оптимізації діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту. Мета дослідження: обґрунтувати напрямки та визначити заходи, спрямовані на підвищення ефективності діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах на основі аналізу порівняння фатальних та нефатальних випадків від нього у профільному стаціонарі.Критеріями включення в дослідження були: вік від 18 до 80 років; гострий період ішемічного мозкового інсульту; лікування інсульту в гострому періоді в нейросудинному відділенні КМКЛШМД у 2004-2009 рр.; госпіталізація не пізніше 48 годин від початку хвороби; верифікація характеру інсульту методами нейровізуалізації (КТ або МРТ) або під час патологоанатомічного дослідження. В основну групу були включені 122 хворих на фатальний гострий ішемічний мозковий інсульт, в тому числі 85 (69,67%) чоловіків та 37 (30,33%) жінок. За віковим складом хворі були розподілені на групи у відповідності до класифікації віку за ВООЗ, з урахуванням критеріїв включення в дослідження: 18-45 років (молодий вік), 46-59 років (середній вік), 60-74 років (похилий вік) та 75-80 років (старечий вік). У відповідності до розробленого уніфікованого протоколу дослідження аналізувались фактори ризику інсульту, клінічна картина хвороби, динамічне обстеження та лікування, результати додаткових методів досліджень, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі та протягом перших 5 діб в стаціонарі, результати патоморфологічного дослідження. НМТ була у 86 (70,49%) хворих на фатальний та у 30 (60,0%) хворих на нефатальний інсульт, шкідливі звички - у 55 (45,08%) та 24 (48,0%) хворих, відповідно.Дисертаційна робота є завершеним дослідженням, в якому представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано напрямки практичного вирішення актуальної науково-практичної проблеми підвищення ефективності діагностики та лікування ішемічного інсульту на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах на основі узагальнення шестирічного досвіду роботи одного з провідних нейросудинних відділень в умовах мегаполісу. Визначено характерні особливості структури фатального гострого ішемічного інсульту в стаціонарі: достовірно більша частка кардіоемболічного патогенетичного підтипу (24,59% проти 8,0% при нефатальному) та відсутність випадків лакунарного підтипу інсульту; достовірно більша частота локалізації інсульту у стовбурових структурах (25,41% проти 6,0% при нефатальному) та достовірно менша частота локалізації в лівій півкулі мозку (34,43% проти 58,0% при нефатальному).

2. Основний зміст роботи