Шляхи оптимізації діагностики та лікування дефектів кореня - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Захист дисертації відбудеться "29" березня 2011 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Дисертація присвячена вдосконаленню діагностики та підвищенню ефективності лікування пацієнтів із зубами, які містять більші за foramen physiologicum кореневі отвори з різною локалізацією вздовж кореня. Проведено випробування альгінатно-целюлозної композиції як безпечного для періодонту відбиткового матеріалу для здійснення точної діагностики кореневого отвору на відбитку - тримірному зображені кореневого каналу. На основі даних технологічних досліджень розроблено спосіб діагностики кореневого отвору за допомогою альгінатно-целюлозної композиції у вигляді кореневої турунди, а на заключному етапі лікування зуба вдосконалено методику одночасного проведення герметизації кореневого отвору мінеральним триоксидним агрегатом і пломбування кореневого каналу склоіономерним цементом або іншими матеріалами з вмістом полікарбонових кислот. Порівняльна оцінка різних методів діагностики і лікування довела перевагу запропонованих у дисертаційній роботі засобів і методик над традиційними щодо підвищення якості діагностики кореневого отвору і його герметизації, а також підвищення ефективності лікування зуба на заключному етапі, за рахунок здійснення герметизації отвору кореня і пломбування кореневого каналу в одне відвідування пацієнта. зуб альгінатний кореневийЗа даними літератури КО більші за foramen physiologicum (>0,30 мм), можуть виникати: а) на ділянці розкритого foramen physiologicum - під час формування кореня або внаслідок апікальної резорбції та інструментальної обробки; б) на ділянці перфорації (оперативної чи неоперативної), яка утворюється в результаті травми, резорбційних змін з боку пульпи і тканин періодонту на будь-якому рівні вздовж кореня (Lawrence G. та ін., 2001; Сумелиди А.П., 2002; Бьюкенен С., 2004; Беер Р. та ін., 2006; Гутман Л., 2008; Зорина В.В., 2008; Кабак Ю.С. та ін., 2008). На практиці локалізацію і розмір КО діагностують за допомогою паперового штифта, рентгенівського знімка зуба (без і з введеним в канал файлом), апекс-локатора, дентального мікроскопу (переважно для отворів у коронковій і середній третині кореня) (Паслер Ф.А., 2007; Малик Ю., 2007; Muller S., 2008; Джон С., 2009). Мета дослідження: підвищити якість діагностики та ефективність лікування пацієнтів із зубами, які містять більші за foramen physiologicum кореневі отвори з різною локалізацією вздовж кореня, шляхом удосконалення відбиткової композиції та методики герметизації отвору лужними біосумісним кальцієвмісним матеріалом і пломбування кореневого каналу реставраційними матеріалами з вмістом полікарбонових кислот. Обєкт дослідження - альгінатно-целюлозна композиція, альгінатно-целюлозна турунда, альгінатно-целюлозний відбиток, сольова матриця полікарбонових кислот, показники пластичної міцності біосумісного кальцієвмісного матеріалу; рентгенографічні параметри стану тканин періодонту у пацієнтів із патологією в системі пульпо-періодонтального комплексу, що супроводжувалась ознаками атипового сполучення - отворами між кореневим каналом і періодонтом, які більші за foramen physiologicum (>0,30 мм) із різною локалізацією вздовж кореня. Предмет дослідження - оцінка точності діагностики та обґрунтування ефективності лікування кореневих отворів зуба, застосовуючи для діагностики альгінатно-целюлозну турунду, для герметизації отвору кореня зуба біосумісним кальцієвмісним матеріалом за допомогою альгінатно-целюлозної підкладки-матриці (АЦПМ), а для пломбування кореневого каналу реставраційні матеріали з вмістом полікарбонових кислот.Зволожену альгінатно-целюлозну туруну (АЦТ) вводили в кореневий канал, а після твердіння еластомеру, альгінатно-целюлозний відбиток (АЦВ) витягували з каналу і оцінювали просторові параметри - розмір, форму і локалізацію контурного зображення входу у перфораційний отвір. Нами запропоновано зрізувати частину відбитка з боку КО, щоб звільнити місце для обєму БКМ на ділянці каналу з отвором під час введення в кореневий канал альгінатно-целюлозної підкладки-матриці (АЦПМ) (плунжер-аплікатора) в початкове положення, як при знятті відбитка. Пацієнтам основної групи вперше були застосовані АЦТ для уточнення кінцевої діагностики КО і АЦПМ для герметизації КО, а також завершували лікування кореневого каналу з отвором (герметизацію отвору МТА і пломбування каналу полікарбонокислотними матеріалами) в одне відвідування. Ознака позначалась "R " - коли лікувальна пробка знаходилась в межах кореня і компресійний ефект на тканини періодонту не передбачався та "R-" - коли лікувальна пробка виходила за межі кореня і передбачався негативний вплив компресійного ефекту на тканини періодонту.

Основний зміст