Шляхи корекції метаболічних змін та порушень системи гемостазу у хворих похилого віку на хронічний панкреатит із супутньою ішемічною хворобою серця - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ЗМІН ТА ПОРУШЕНЬ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ІЗ СУПУТНЬОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор ХРИСТИЧ Тамара Миколаївна, Буковинська державна медична академія, професор кафедри сімейної медицини ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор Чухрієнко Н.Д. Дніпропетровська державна медична академія завідувач кафедри сімейної медицини і терапії для інтернів доктор медичних наук, професор Пасієшвілі Л. М. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Роботи деяких авторів (Губергриц Н.Б., Христич Т.Н., 2000; Заіка А.В., 2002) свідчать про те, що в 70-90% хвороби органів травлення поєднуються між собою, а з віком - із захворюваннями інших органів та систем. Івашкіна (1999) на 1 хворого молодше 20 років приходиться 2,8 одночасно перебігаючих захворювань, у віці 21 рік - 40 років - 2.9, 41 рік - 60 років - 4.5, 61 рік - 75 років - 5.8 захворювань. Мета дослідження: вивчити взаємозвязок між клінічним перебігом, рівнем прозапальних цитокінів, метаболічними ланками патогенезу, порушеннями системи гемостазу у хворих похилого віку на ХП із супутньою ІХС і на основі отриманих даних удосконалити методику диференційованого лікування. гемостаз цитокін хворий патогенез Вивчити взаємозвязок між станом систем гемостазу, ПОЛ та ОМБ, протеолітичною активністю плазми крові, рівнем прозапальних цитокінів, експресією CD95 на периферичних лімфоцитах для узагальнення патогенетичних особливостей поєднаного перебігу ХП та ІХС у хворих похилого віку. Вперше комплексно вивчено стан ПОЛ та ОМБ, системи гемостазу, протеолітичної активності плазми крові, рівень прозапальних цитокінів, експресії CD95 на периферичних лімфоцитах у хворих на ХП із супутньою ІХС з метою встановлення невідомої раніше залежності між клінічними проявами, метаболічними змінами та станом системи гемостазу у даної групи хворих для розробки нового способу діагностики, прогнозу та диференційованого підходу до лікування ХП із супутньою ІХС.Було обстежено 114 хворих на ХП із супутньою ІХС (стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК, серцева недостатність (СН) І-IIA, I-III ФК) віком від 60 до 74 років (чоловіків - 60, жінок - 54, середній вік - 67,2±6,5 р.), 28 - на ІХС (стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ ФК, СН І-IIA, I-III ФК) та 25 практично здорових осіб (чоловіків - 17, жінок - 18) відповідного віку. Діагноз ІХС, стадію та функціональний клас СН встановлювали згідно критеріїв ВООЗ (1979), рекомендацій міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, відповідно до класифікації, яка була затверджена на VI Національному Конгресі Кардіологів України (2000) та наказом МОЗ України №54 від 14.02.2002. Використовуючи поділ ХП по ступеням тяжкості перебігу та функціональний клас кардіологічного пацієнта ми умовно розподілили хворих на клінічні категорії: I категорія (40 осіб) - хворі на ХП легкого та середнього ступеня тяжкості. Кверцетин призначався по 1 г три рази на добу через 30 хв. після їжі - 20 діб, ербісол в залежності від ступеня тяжкості перебігу ХП призначався наступним чином: при легкому - по 2 мл в/м - 1 раз на добу о 2100 - 20 діб; при середньому - по 2 мл в/м - 2 рази на добу о 1700 та 2100 - 10 діб, наступні 10 діб - по 2 мл 1 раз на добу у 2100; при тяжкому - по 2 мл в/м - 2 рази на добу о 1700 та 2100 - 20 діб. Рівень цього показника достовірно (р<0,05) відрізнявся у хворих на ІХС та у хворих з поєднаним перебігом ХП та ІХС, досягаючи максимуму у хворих IV категорії.Однією з причин прогресування хронічного панкреатиту на фоні ІХС є підвищення рівня прозапальних цитокінів, на тлі порушення оксидантної та антиоксидантної систем, протеолітичної активності плазми крові, деяких показників системи гемостазу, що проявляється змінами апоптотичної активності периферичних лімфоцитів. Встановлено прогностично значимі фактори, що визначають особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту і ІХС у хворих похилого віку, та можуть використовуватись для удосконалення диференційованого підходу до лікування. У хворих на хронічний панкреатит із супутньою ІХС прогресує пригнічення фібринолітичної активності та протизгортаючої здатності крові на тлі підвищення протеолітичної активності плазми крові, що відображає ступінь тяжкості хронічного панкреатиту та стадію серцевої недостатності. Активація пероксидного окиснення ліпідів та окисної модифікації білків, протеолітичної активності плазми крові, підвищення рівня прозапальних цитокінів за пригнічення глутатіонової ланки антиоксидантного захисту призводять до підвищення апоптотичної активності периферичних лімфоцитів, та є патогенетичними ланками поєднаного перебігу хронічного панкреатиту та ІХС.

Основний зміст роботи