Шляхи формування новоєвропейської поезії у Німеччині XVII сторіччя - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОднак, означений аспект літературознавства передчасно вважати повно й системно вивченим у вітчизняній філологічній науці, адже відсутні спеціальні дослідження сучасних українських вчених, які були б присвячені висвітленню закономірностей формування та розвитку німецької поезії XVII ст. як цілісного феномену художньої творчості епохи бароко й класицизму. Окремі дослідження в цій галузі германістики не можуть заповнити прогалини у фундаментальних теоретичних узагальненнях про особливості становлення та розвитку поезії європейського рівня в Німеччині XVII ст. Підлягають перегляду положення, що недооцінюють такі складові поетичного досвіду доби, як, наприклад, творчість поетів-містиків, а також соціологічні методики, зокрема їх підхід до аналізу доробку Другої сілезької школи. Завдання вітчизняної германістики полягає, на наш погляд, у формуванні більш глибоких, науково достовірних уявлень про шляхи еволюції поезії в Німеччині XVII ст. на одному з фундаментальних етапів розвитку поетичної творчості в німецькомовному регіоні. Системне вивчення феномена бароково-класицистичної німецької поезії цієї доби, - явища, яке деталізує художню картину світу, що складається в словесній творчості Нового часу, - має задовольнити не лише спеціальний історико-літературний інтерес, а й відіграти помітну роль у загальнотеоретичному осмисленні історико-культурних універсалій гуманітарного дискурсу Західної Європи в цілому.Всупереч скептичним і негативістським поглядам, згідно з якими творчість Опица відіграє прикладну роль, ілюстративну щодо його теоретичної реформи, в дисертації запроваджено підхід до доробку митця (його поезія, програмна теорія, просвітницька популяризація іноземних зразків) як до багатоскладового й органічно цілісного. Зміст образів-універсалій Грифіуса полягає не стільки у формалізації поетичного висловлювання, у грі, скільки у творенні макротекстової сонетної єдності, що спирається на наскрізний повтор опорних семантем, у логіці якого простежуються провідні принципи барокової картини світу, зокрема метафізичне коло. Виходячи з уявлення про втілений митцем концепт vanitas із властивим йому настроєм вимушеної замкненості душевного світу ліричного героя, який несе тягар жорстокої тогочасної дійсності, навряд чи доречно закидати автору „нездатність осягнути справжні причини народного лиха” (З. І. У світській поезії школи послаблюються (порівняно з бароко) настрої релігійно забарвленого стоїцизму, полегшується метафізичне звучання вірша й тим самим розкріпачується поетична інтенція, сприяючи розвитку галантного напрямку в німецькій поезії, що яскраво утілено у ключовому для творчості „других сілезців” 16-ряднику Гофмансвальдау „Світ” („Die Welt”). „Риторичні принципи поезування та рольова конвенція” - містить положення про те, що модус поетичного висловлювання митців XVII ст. є значною мірою риторичним, що простежується в риторико-раціоналістичних принципах організації віршової тканини й особливості мовного вираження риторично заданої позиції ліричного героя в поетичних творах Логау, Флемінга, Грифіуса.Дакаленко // Барокко и классицизм в истории мировой культуры: материалы Международной научной конференции „Седьмые Лафонтеновские чтения”, (Санкт-Петербург, 19 - 22 апр. 2001 г.). Дакаленко // Мировая культура XVII-XVIII веков как метатекст: материалы Международной научной конференции „Восьмые Лафонтеновские чтения”, (Санкт-Петербург, 18 - 21 апр. 2002 г.). Дакаленко // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: матеріали VI Міжнародної конференції. Дакаленко // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: матеріали VII Міжнародної конференції. Дакаленко // Тези доповідей четвертої Міжнародної конференції „Наука і освіта’ 2001”, (Дніпропетровськ - Дніпродзержинськ - Харків - Черкаси - Житомир, 01 - 15 лют.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ