Шляхи активізації інноваційної діяльності в Україні - Статья

шляхи активізації інноваційної діяльності в УкраїніМетою статті є аналіз інституційного середовища інноваційної політики, системи державної підтримки інноваційної діяльності в Україні та країнах, що здійснювали ефективні економічні реформи в інноваційній сфері, та визначення напрямів активізації інноваційної діяльності. Загальні показники, які характеризують інноваційну діяльність в Україні, мають тенденцію до зростання кількості інноваційних підприємств та обсягу витрат на інноваційну діяльність, але при цьому реальних структурних зрушень та модернізації економіки не відбувається (рис. До основних принципів державної інноваційної політики належить: орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері; здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності; сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; інформаційне забезпечення субєктів інноваційної діяльності; підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності [15]. Виходячи із вищезазначеної мети інноваційної політики, існує чотири напрями інноваційнної політики, а саме: інноваційна політика «технологічного поштовху», інноваційна політика «ринкової орієнтації» (ґрунтується на тому, що держава за такої політики відіграє другорядну роль, головними учасниками є безпосередньо субєкти господарської діяльності, які здійснюють інноваційну діяльність з власної ініціативи); інноваційна політика «соціальної орієнтації» спрямована на залучення громадськості як рушійної сили інноваційного розвитку; інноваційна політика, що спрямована на зміни економічної структури господарського механізму. В Україні сформувалось інституційне середовище регулювання інноваційної діяльності, в якому відсутня будь-яка державна фінансова підтримка підприємств, що займаються інноваційною діяльності.Українська інноваційна система перебуває на стадії реорганізації з метою модернізації економіки. У механізмі створення та координації інноваційної діяльності Міністерству економічного розвитку та торгівлі необхідно надати координуючу роль у визначенні пріоритетів інноваційного розвитку, точок економічного зростання та закріпити це законодавчою нормою. Для формування інноваційної політики, яка б задовольняла сучасним викликам, необхідно використовувати схему регуляторного режиму інноваційної діяльності, який би включав цілі, субєкти, стимули та обмеження, алгоритми реалізації інноваційної діяльності, ресурси, стратегії. Для визначення привабливості та цінності розробок вітчизняних науковців для інвесторів необхідно здійснювати моніторинг та оцінку інноваційного розвитку, досліджувати розробки науковців, аналізувати вже існуючі розробки (базу Українського інституту науково-технічної та економічної інформації), систематизувати в аналітичні матеріали та розміщувати їх на сайтах, до яких мали б доступ підприємці, їх спілки (ці дослідження може здійснювати Держінформнауки).