Шляхи адаптації медоносної бджоли A. mellifera L. (Hymenoptera, Apidae) до співіснування з кліщем V. destructor Anderson&Trueman (Mesostigmata, Varroidae) - Автореферат

Національна академія наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗахист дисертації відбудеться 24.03.2009 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 Інституту зоології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту зоології ім. Показано, що хоча присутність вароа викликає реакції очищення тіла у бджіл, вони залишаються недостатньо ефективними для контролю чисельності паразита. Встановлено, що сімї бджіл, які мають порівняно вищі здатності до розпізнавання ушкодженого розплоду, мають нижчі темпи збільшення популяції вароа, що найяскравіше виявляється в період підготовки сімей до зимівлі. Таким чином, характер звязку між динамікою зростання популяції вароа в сімях бджіл, їх гігієнічними здатностями і зимостійкістю уповільнює темпи природного добору сімейОсобливе місце в цьому процесі займає очисна поведінка тіла комах, подібна грумінгу вищіх хребетних, за допомогою якої бджоли мають змогу регулювати чисельність популяції паразита. При цьому недостатньо вивченими залишаються вплив поведінки з очищення тіла бджіл, гігієнічної поведінки, а також інших факторів на резистентність бджіл до вароозу. Метою досліджень було визначити реакції медоносних бджіл на паразитування кліща V. destructor, визначення шляхів можливої коеволюції паразита та хазяїна, а також виявлення наявності, розвитку та основних напрямків адаптації бджолиної сімї до співіснування з кліщем вароа. Завданнями досліджень було: · Визначити особливості поведінки V. destructor при ураженні хазяїна, етологічні реакції, що проявляються ураженими кліщем вароа особинами імаго бджіл в лабораторних умовах та умовах бджолиної сімї, а також їх ефективність. · Вивчити звязок гігієнічної поведінки бджіл з темпами зростання чисельності кліщів вароа у бджолиній сімї, а також зимостійкістю бджолиних сімей.У першу добу виконання даної функції, у віці 11 діб, бджоли починали проводити по 1-3 акта очищення тіла інших бджіл, на 3-5 добу їх активність сягає максимуму, до 5-7 актів за 10 хв., та поступово знижується до 6 доби. Період, у який бджоли виконували очищення тіла інших бджіл, склав 4,4±0,6 діб. При вивченні гігієнічних здатностей бджіл, більш детально досліджували реакцію розпізнавання ушкодженого розплоду бджолами. Засновуючись на літературних даних, ми вирішили перевірити звязок динаміки екстенсивності ураження бджіл V. destructor зі здатністю бджіл розпізнавати та розпечатувати ушкоджений розплід у садкових дослідах з бджолами (Рис. Негативна кореляція між гігієнічними здатностями бджолиних сімей і рівнем екстенсивності ураження імаго бджіл у квітні-травні була незначною і невірогідною, складаючи-0,31--0,56 (2005) та 0,27 --0,6 (2006), тобто вираженої залежності не спостерігалось, а у вересні-жовтні спостерігалася чітка (коефіцієнт кореляції Пірсона-0,78 --0,84 (р<0,01) за 2005 і 2006 роки відповідно) кореляція між здатністю бджіл до розпізнавання ушкодженого розплоду і рівнем екстенсивності ураження бджіл експериментальних сімей після виходу розплоду.Найбільша активність з очищення тіла інших бджіл виявляється у бджіл віком 11-16 діб. Взяток чи підгодівля викликали збільшення числа актів очищення тіла бджіл на одиницю площі стільника та зменшення кількості актів очищення тіла, які виконувалась однією бджолою за певний проміжок часу при тій самій температурі. Присутність вароа викликає реакції очищення тіла імаго бджіл, але їх ефективність - низька, а самі реакции - неспецифічні. Так, темпи збільшення чисельності паразита були значно нижчими в групі сімей бджіл з високими гігієнічними здатностями, ніж з низькими. Доведено, що існує нелінійний звязок між гігієнічною поведінкою імаго бджіл влітку і зимостійкістю бджолиних сімей.

Основний зміст роботи