Проблематика та удосконалення кримінального процесуального законодавства України з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини. Дослідження сучасних тенденцій злочинного судочинства. Основоположна характеристика обов"язковості судових рішень.
При низкой оригинальности работы "Шляхи адаптації кримінального процесуального законодавства України до міжнародних стандартів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВЗначення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для тлумачення та застосування норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та інших законодавчих актів, які стосуються цієї сфери, випливає як із положень самої Конвенції, в яких чітко визначено вимоги щодо функціонування системи кримінального судочинства, так і з багатьох інших положень, в яких в імпліцитному вигляді введено низку вимог, що також мають бути враховані [1]. Як зазначено у Міжнародному пакті, кожен має право при розгляді будь-якого предявленого йому кримінального обвинувачення на такі гарантії на основі цілковитої рівності: бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу предявленого йому обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безоплатно для нього в усякому такому випадку, коли у нього немає достатньо коштів для оплати цього захисника [2]. 6 Конвенції було констатоване у справі «Фуше проти Франції», оскільки підсудному не було надане право на ознайомлення з матеріалами його справи, “Руїс-Матеос проти Іспанії”, ЄСПЛ висловився стосовно порушення права заявника на справедливий судовий розгляд: не було гарантовано можливості ознайомитися з претензіями іншої сторони та сформулювати заперечення [5]. Ukraine), заява № 1 1932/02, зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права [6]. ЄСПЛ зазначив, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє ЄСПЛ у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених ЄСПЛ у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.Резюмуючи, можна стверджувати, що практику ЄСПЛ слід розглядати як джерело кримінального процесуального права України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы