Школа як фактор соціалізації та інститут соціального виховання - Курсовая работа

Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради Циклова комісія викладачів дошкільної, соціальної педагогіки та психології, окремих методик галузі знань КУРСОВА РОБОТА з соціальної педагогіки на тему: Школа як фактор соціалізації та інститут соціального виховання.3 Розробка рекомендацій щодо створення оптимальних умов, які б сприяли кращій адаптації пятикласниківПроцес соціалізації триває протягом всього життя людини і на всіх його стадіях суспільство здійснює вплив на особистість або безпосередньо, або через виховні організації. Саме виховні організації відповідають за розвиток затребуваних суспільством якостей та характеристик особистості, тобто здійснюють соціальне виховання, створюючи умови для розвитку та духовно-ціннісної орієнтації людини в процесі організації соціального досвіду, освіти або індивідуальної допомоги. Складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних звязків та відносин, його активної взаємодії з оточенням, у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному суспільстві, називається соціалізацією. Будь-яке суспільство висуває певні вимоги до розвитку особистості, створює систему сприяння формуванню соціально бажаних властивостей людини, тих властивостей, що схвалюються оточенням. Проблема даної теми полягає в тому, що поява нових і радикальна зміна традиційних каналів соціалізації підростаючого покоління в сучасному перехідному українському суспільстві, привели до збільшення кількості людей, що ведуть асоціальний, аморальний спосіб життя.Дослідження проблеми соціалізації, її сутності і змісту аналізуються в роботах Ананьєва Б. Г., Андреєнкова Н. В., Батеніна С. С., Буєвої Л. П., Москаленко В. В., Немировського В. Г., Паригіна Б. Д. та ін. Соціалізація особистості починається з перших років життя і закінчується періодом громадянської зрілості людини, хоча, зрозуміло, повноваження, права й обовязки, набуті нею, не говорять про те, що процес соціалізації цілком завершений - за деякими аспектами він продовжується все життя. Другою групою механізмів соціалізації, яка більшою мірою торкається соціально-виховного процесу, є соціально-педагогічні, до яких належать: - інституційний; За напрямком впливу на фактори, що соціалізують, механізми соціалізації дитини поділяють на інтериоризацію - засвоєння, долучення до загальнолюдського досвіду, формування внутрішньої структури людської психіки, переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє «Я» особистості; та екстеріоризацію - обєктивація внутрішнього світу людини в її практичній діяльності та спілкуванні [25, с. Виділяють соціально-психологічні механізми соціалізації: наслідування, навіювання і т.д., різні соціальні інститути як механізм соціалізації: школа, сімя і т.д.Неодмінною умовою соціалізації дитини є його спілкування з однолітками, яке складається в загальноосвітній школі. Формування людини як особистості вимагає від школи постійного і свідомо організованого удосконалювання системи виховання, подолання застійних, традиційних, стихійно сформованих форм. Отже, важливо так будувати педагогічний процес, щоб вихователь керував діяльністю дитини, організовуючи його активне самовиховання шляхом здійснення самостійних і відповідальних вчинків. Педагог може і зобовязаний допомогти маленькій людині пройти цей - завжди унікальний і самостійний - шлях морально-етичного і соціального розвитку. Школа, як один з факторів соціалізації організовує процес спрямованої і стихійної соціалізації одночасно, стаючи провідним джерелом інформаційного забезпечення для дитини, оскільки в ній (школі) зосереджено спілкування з дорослими - педагогами і однолітками - дітьми.Соціальний педагог у загальноосвітній школі виконує такі функції: - діагностичну: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів; досліджує спрямованість впливу мікросередовища; Соціальний педагог покликаний попередити проблему, своєчасно виявити та усунути її причини, забезпечити профілактику різноманітних негативних явищ. Крім того високий професіоналізм, компетентність з широкого кола проблем, високий рівень загальної освіти і культури, володіння суміжними спеціальностями та знаннями з педагогіки, психології, юриспруденції тощо сприяють кращій працездатності соціального педагога.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти соціально-педагогічної роботи в ЗОШ

1.1 Сутність, етапи та механізми соціалізації дітей в ЗОШ

1.2 Загальноосвітня школа як інститут соціалізації та виховання дітей

1.3 Соціальний педагог в освіті

1.4 Нормативно-правова база, що регламентує діяльність соціального педагога у навчальному закладі

Розділ 2. Експериментальне дослідження адаптаційних процесів у середній ланці

2.1 Практичне дослідження процесів адаптації

2.2 Формування педагогічних умов успішної адаптації дітей до навчання у середній ланці