Відкриття шкіл грамоти, де діти навчалися читати, писати, лічити на Київській Русі князівською династією Рюриковичів. Створення глаголиці та кирилиці - перших загальновживаних слов"янських азбук. Поширення монастирських шкіл грамоти після Хрещення Русі.
Власне княжа доба розпочалась задовго до прийняття християнства в Київській Русі (за М.Основними закладами цього періоду, що діяли до прийняття християнства, були школи грамоти, де діти навчалися читати, писати, лічити. До 988 р. ці школи були носіями хліборобської культури, народних вірувань, традицій, звичаїв, обрядів. Школа "була державним навчальним закладом підвищеного типу й утримувалася за рахунок князівської казни. Поширення шкіл (школи "книжного вчення", монастирські, школи грамоти, жіночі школи) було зумовлене потребами життя. І хоча в школах домінували схоластика, примітивні методики, вишкіл (усі явища, характерні для європейської освіти того часу), у Київській Русі було досягнуто високої грамотності населення, відбувалося формування науки, у тому числі й педагогіки. школа грамота азбука кирилицяЗа князювання Ярослава Мудрого було зроблено спробу створення історії Київської Русі, нею став літописний звід "Повість минулих літ". Ось як пише "Повість..." про освіту: "Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця вірних людей, а ми пожинаємо, приймаючи науку книжну. Прикрасою розділу перекладної літератури бібліотеки Ярослава Мудрого були "Хроніка" Сінкелла, "Хроніка" Георгія Амартола, "Історія іудейської війни" Иосифа Флавія, "Християнська топографія" Козьми Індикоплова, "Повість про Александра Македонського", "Одкровення" Мефодія Патарського та інші. Майстерність і точність цих перекладів свідчать про те, що давні тлумачі добре знали мову, літературу, побут, звичаї народу країни, з мови якої здійснювався переклад. При навчанні в XI ст. використовувалися твори з всесвітньої історії, переклади уривків з творів Арістотеля, Платона, Сократа, Епікура, Плутарха, Софокла, Геродота та інших вчених античного світу, які входили до збірки "Бджола", складеної з цитат із Святого Письма, афоризмів і висловлювань отців церкви.Політична роздрібненість та монголо-татарська навала прискорили розпад Київської Русі, за яким настав період політичного та економічного занепаду. Монголо-татарська навала поставила під сумнів виживання української культури. У вогні феодального розбрату, монголо-татарських набігів та подальшої боротьби із завойовниками згоріло багато цінних книг та документів. Церква, як і раніше, зберігала роль основної ідеологічної установи і разом зі школою була осередком збереження самобутньої духовності українських освітянських традицій.Таким чином, Київська Русь, ступивши на шляху розквіту самобутньої культури, літератури, мистецтва, фольклору, державного будівництва, уможливила створення централізованої держави на чолі з Києвом.
План
Зміст
Вступ
1. Навчання та виховання у Київській Русі
2. Памятки педагогічної думки Київської Русі
3. Розпад Київської Русі та період культурного занепаду
Висновок
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
