Шкодочинність бур’янів та заходи захисту посівів ріпака ярого від них у правобережному Лісостепу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукУ зоні правобережного Лісостепу України в агроценозах ріпака ярого формується змішаний тип забуряненості. Встановлений поріг шкодочинності бурянів, визначено критичний період їх конкурентних відносин з культурою та оптимальні строки знищення. Визначені кількісні втрати урожайності насіння ріпака ярого в залежності від тривалості його сумісної вегетації з бурянами та ефективності заходів їх знищення у посівах культури. Підібрано високоефективні гербіциди та їх суміші для знищення бурянів, які наділені високою селективністю до ріпака ярого. Ключові слова: ріпак ярий, буряни, видовий склад, шкодочинність, гербіциди, знищення бурянів.Використання біологічного потенціалу цієї культури зможе відіграти значну роль у виробництві продуктів харчування, кормів та сировини для промисловості. В сучасних умовах надійний захист посівів сільськогосподарських культур від бурянів забезпечує інтегрована система. Не достатньо вивчені особливості формування видового складу бурянів, їх шкодочинність і критичний період конкурентних взаємовідносин, потребує обґрунтування раціональне застосування гербіцидів в системі інтегрованого захисту цієї культури від бурянів у правобережному Лісостепу України. Робота виконана у 1999-2001 рр. в лабораторії боротьби з бурянами Інституту кормів УААН у рамках державної науково-технічної програми "Кормовиробництво" згідно завдання: “Розробити та впровадити біоекономічні моделі інтегрованої боротьби з бурянами в посівах кормових та зернофуражних культур, які забезпечать зменшення забуряненості на 90-95 % та підвищення продуктивності на 22-25 %”. Метою досліджень було вдосконалення системи захисту посівів ріпака ярого від бурянів в умовах правобережного Лісостепу України.На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення шкодочинності бурянів, їх конкурентного взаємовпливу в агроценозі ріпака, а також необхідність удосконалення системи захисту його посівів від бурянів. Шкодочинність окремих видів бурянів вивчали шляхом їх спільного вирощування з ріпаком ярим (Воєводін та ін. Для вивчення фітотоксичної дії гербіцидів на культурні рослини в схему дослідів включали варіант з ручними виполюваннями, де буряни знищували протягом всього вегетаційного періоду. Зниження маси бурянів визначали шляхом порівняння з контрольним варіантом (без гербіцидів та ручних прополювань) Ефективність дії гербіцидів визначали шляхом обчислення відсотка загибелі бурянів у кожному варіанті, в порівнянні з вихідною забуряненістю на цих же ділянках і робили поправку на контрольний варіант, в якому буряни не знищували.Ріпак ярий порівняно з іншими культурами, наділений дещо вищою конкурентною активністю щодо бурянів. Критичний період шкодочинності бурянів в посівах ріпака ярого знаходиться в межах 40 днів після появи сходів культури. Для того, щоб звести негативний вплив бурянів на культуру до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів ріпака ярого протягом перших 40 днів його вегетації. (2,0 л/га) до сходів культури, що обумовлює зниження рівня забуряненості на 87-89 % і зменшення сирої маси бурянів на 90 %. При змішаному типі забурянення, фюзилад супер та шогун забезпечували загальну ефективність на 52-55 % за кількістю та зменшення сирої маси бурянів на 52-55 %, причому злакові буряни гинули на 100 та 93 % відповідно.

2. основний зміст роботи