Поліпшення медичного забезпечення учнівської молоді загальноосвітніх закладів України. Впровадження сучасних здоров"яформуючих та здоров"язбережуючих технологій в освіті. Формування мотивації школярів до здорового способу життя, зниження травматизму.
При низкой оригинальности работы "Шкільний травматизм: особливості формування безпечної поведінки серед учнів як основи удосконалення принципів профілактики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шкільний травматизм: особливості формування безпечної поведінки серед учнів як основи удосконалення принципів профілактикиУ дослідження увійшло 686 учнів, з яких у 14-х класах навчались 206 (30,0±1,7%), у 5-9-х - 185 (27,0±1,7%), у 10-11-х класах - 295 (43,0±1,9%), що достовірно більше. Учні 1-4-х класів представлені практично рівною мірою з усіх закладів (34,0±3,3%, 29,1±3,1%, 36,9±3,3% - у 1, 2, 3-му відповідно), учнів 59 та 10-11-х класів було вірогідно менше із навчального закладу сільського типу (17,3±2,8% та 8,5±1,6% проти 31,4±3,4% та 16,6±2,2% районного і 51,3±3,7% та 24,0±2,4% міського відповідно). До того ж у 43 із 191 (22,5%) учнів, що мали травми, вони були не поодинокі (по 2 травми було у 31, три і більше - у 12 осіб, тобто із 43 - 72,0% та 28,0% відповідно). На другому місці за частотою травм були старшокласники (10-11-ті класи) переважно у віці 1518 років (25,4%), менше, проте все таки у кожного четвертого учня 1-4-х класів (22,8%) відмічався досвід отримання травм. Так, якщо учні 1-4-х класів тільки в поодиноких випадках не висловлювали бажання дізнатись відповідних правил, то в 5-9-х класах відсоток становив 10,3% (19 із 185 осіб), а в 10-11-х класах - це був практично кожен четвертий (76 із 295, 25,8%).За результатами опитування встановлено, що шкільні травми, із власного досвіду, мали 191 із 536 (27,8%) учнів, у 22,5% - не поодинокі; найбільш частими травми були серед підлітків (37,3±3,5% проти 25,4±3,5% серед старшокласників та 22,8±2,9% - молодших школярів); у структурі травм 86,1% приходилось на забій (45,8±3,1%), вивих (25,8±2,7%), поламану кінцівку (14,5±2,2%), при цьому менш складні травми були в початковій школі, за їх важкістю виділялись підлітки, що навчались у місті, серед старшокласників за частотою - студенти медичного коледжу. Простежено, що 91,1% шкільних травм розподілялись практично з однаковою частотою на випадки по дорозі, на шкільному подвірї, на перерві, в спортивній залі; для молодших класів найбільш небезпечним місцем виявилася їдальня та шкільне подвіря, для підлітків - подвіря та спортивна зала, для старшокласників - спортивна зала.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
