Щоденник як форма самовираження письменника - Автореферат

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаРоботу виконано на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Сеник Любомир Тадейович, Львівський національний університет імені Івана Франка, директор Інституту літературознавчих студій. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор, Бовсунівська Тетяна Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри зарубіжної літератури; кандидат філологічних наук, доцент Сорока Петро Іванович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри теорії літератури, порівняльного літературознавства і журналістики. Захист відбудеться 10 травня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Щоденник на сьогодні є, мабуть, найменш вивченим жанром документальної прози, одною з тих ділянок в українському літературознавстві, якої практично не торкалося перо дослідника літератури, внаслідок залежності літературознавства, в основному, від панівних тодішніх стереотипів. Автори не байдужі до щоденників, на сьогодні цей жанр представлений найрізноманітнішими зразками, що вимагають і літературознавчого визначення феномена щоденника як форми самовираження письменника. Периферійне становище, яке щоденник традиційно займав у літературознавчих дослідженнях серед інших жанрів, призвело до того, що сьогодні його вивчення потрібно починати фактично з "нульового циклу", з визначення жанрових ознак, законів жанру і його місця в системі прозових жанрів. Становище ускладнюють також суперечливі погляди на визначення жанру щоденника і його місця в літературі. Хоча відсутність єдиної методології і методики, де були би враховані компоненти історико-генетичного, порівняльно-історичного і типологічного методів аналізу, все ще не дає можливості щоденнику як жанру набути необхідної чіткості і визначеності.У визначенні жанру щоденника можна окреслити три шляхи розвитку дискурсивних практик: щоденник поряд із листами, нотатками функціонує лише як форма єдиного мемуарного жанру (Л. Ретроспективність подій у щоденнику можна вбачати й у її традиційному розумінні, адже діаристи часто-густо "беруться за перо" в межах одного, двох, а то й трьох днів. Подібне "знаходження" щоденникової форми, словесно оформлене хоча б у декількох моментах до часу, коли автор усвідомлює, що пише щоденник, наводить на думку, що певно саме таким первісно був шлях до щоденника. Роль такого щоденника у житті автора може змінитися залежно від того, які додаткові функції, не запроектовані автором, візьме на себе щоденник. Наступному типові відповідає щоденник, породжений нарцисичним потягом до самоспоглядання, щоденник як особливий різновид самозадоволення (якщо не дивитися на це ширше - щоденник як такий завжди є виявом нарцисизму: дзеркалом, що відображає внутрішній світ його автора) (Щоденники О.Документальна література - спогади, листи, щоденники, записні книги тощо - у різні часи і в різних культурах існувала на різних правах. Головна проблема визначення жанру щоденника полягає в дилемі: належить чи не належить щоденник до мемуаристики? Теоретична думка намітила три шляхи дискурсивних практик: існує загальний мемуарний жанр з такими жанровими різновидами, як листи, нотатки, щоденники, спогади тощо. За нашим визначенням: щоденник - жанровий різновид документальної прози; форма оповіді, що ведеться від першої особи у вигляді щоденних записів, від вузько документальних, завдання яких - фіксація поточних справ, до таких, які наближаються до висловлювання літературного.

Основний зміст роботи