Характеристика європейської щоденникової традиції, її вплив на оригінальну творчість Т. Шевченка. Синтетичний аналіз Щоденника з погляду його генези та жанрової специфіки. Аналіз психологічної функції Щоденника, зв’язок фактографічного й белетристичного.
При низкой оригинальности работы "Щоденник Т. Шевченка як творчо-психологічний та жанровий феномен", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Шевченка як творчо-психологічний та жанровий феноменВибір Щоденника як предмета дослідження обумовлений тим, що, незважаючи на зростання уваги до нього (а за кількістю цитувань Щоденник може бути віднесений до прецедентних текстів), визначення його ролі й місця у творчості Шевченка, як і в історії літератури, залишається проблематичним. Незважаючи на наявність багатої літератури, присвяченої творчості поета в цілому й Щоденнику зокрема, проблема його феномену й визначення місця цього твору в художній системі Шевченка залишається актуальною. Ще однією причиною довготривалого "ігнорування" Щоденника є його синкретичний характер, адже він уміщує в собі художній і публіцистичний тексти, що за авторської дефініції, яка передбачає певну жанрову орієнтацію, спричинює труднощі у визначенні його природи. У першому розділі дисертації - «Щоденник як жанр документально-художньої літератури» - окреслено коло теоретичних питань, повязаних із визначенням місця щоденника серед жанрів документально-художньої літератури, розглянуто щоденникову традицію в європейському контексті. У другому розділі - «Щоденник Т.Шевченка як самобутнє явище української літератури» - розглянуто твір у діахронному контексті 19 ст.; простежено історію його створення та публікації; проаналізовано змістове наповнення.«Жанрова гетерогенність як стратегія тексту» акцентується характерна особливість умовного поділу тексту на чотири частини, залежно від місця, де Шевченко його писав: 1) Новопетровське; 2) Астрахань і Волга; 3) Нижній Новгород; 4) Москва і Петербург. Отже, записи обернено пропорційні до різноманітності щоденних подій; і коли поет поринає у життя Петербурга, а особливо, коли зявляється можливість займатися акватинтою, Щоденник раптом обривається. Мікрожанрова поліфонічність урізноманітнює і збагачує його, але загалом превалює нарація, створюючи в такий спосіб суто шевченківську, оригінальну жанрову модифікацію щоденника. Внаслідок біографічних обставин, що склалися, Щоденник був зорієнтований на розповідну манеру 1830-1840-х рр., що створилася на грунті сентименталізму, якій були властиві розповідь від першої особи, ліричні компоненти, звернення до читача, переходи від картини до картини, авторські ліричні доповнення певних сюжетних фрагментів тощо. Ця потреба «субєктивізувати» явища обєктивного світу показує Шевченка як лірика, що залишається ним і в Журналі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
