Обґрунтування фонетичних і словотвірних змін при тлумаченні згаданих назв, імен, прізвищ, термінів та понять (на індоіранському матеріалі). Наукове й ненаукове в етимології онімної лексики. Перспективи індоіранських студій у вітчизняній ономастиці.
При низкой оригинальности работы "Ще раз про перспективи індоіранських ономастичних студій (до дискусії історика й лінгвіста)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ЩЕ РАЗ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ІНДОІРАНСЬКИХ ОНОМАСТИЧНИХ СТУДІЙ (ДО ДИСКУСІЇ ІСТОРИКА Й ЛІНГВІСТА)Залучаючи дані індоіранської мовної та культурної традиції, автор додатково аргументує власну позицію, ставить під сумнів традиційне тлумачення низки топонімів і гідронімів, аналізує методологічні підходи та перспективи розвитку вітчизняної ономастичної науки. Drawing on the data of Indo-Iranian linguistic and cultural tradition, the author further argues his position, calls into question the traditional interpretation of a number of toponyms and hydronyms, analyzes methodological approaches and prospects for the development of the national onomastic science. У минулому випуску часопису «Українознавство» у рубриці «Дискусійна трибуна» було опубліковано відгук українського мовознавця, старшого наукового співробітника відділу ономастики Інституту української мови НАН України к. філол. н. Тож історик, хоч переважно і не продукує власних етимологій (хоча такий варіант не виключений), водночас не має права некритично братина віру пропоновані мовознавцями етимології (тим більше, коли серед самих мовознавців часто немає консенсусу з певного приводу). Відповідь очевидна: спираючись на дані суміжних дисциплін і послуговуючись сукупністю вироблених історичною наукою критеріїв, історик має власноруч проаналізувати наявні етимології, обираючи найбільш вартісні та відсіюючи історично неспроможні, а можливо, й запропонувати власний варіант розвязання проблеми, який мовознавці не завжди здатні розгледіти внаслідок власної вужчої наукової спеціалізації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
