Особливість потреби людини в любові та спілкуванні. Характеристика пошуків й визначення сенсу життя. Основні засоби досягнення щастя. Чинники, що визначають стан моральної вдоволеності. Уявлення про ідеал і сутність існування у світоглядному комплексі.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА за темою "Щастя і сенс людського життя"Поряд з елементарними потребами, задоволення яких забезпечує саме фізичне існування людини (їжа, одяг, житло і т. п.), важливе місце в її житті займають духовні потреби, притаманні людині як родовій істоті, потреби, що сформувалися в процесі соціогенезу. В кінцевому підсумку моральна свідомість «вирушає» на пошуки сенсу життя, бажаючи зробити це життя щасливим. Отже, для досягнення щастя людина повинна: а) мати ясне уявлення про життя, спроможне зробити її існування повним і осмисленим, що забезпечує реалізацію її людського призначення; б) оскільки хронічного щастя так само немає, як нетанучої криги (Герцен), людина мусить постійно триматися свого уявлення про життя, прагнути його реалізувати в усіх виникаючих ситуаціях морального вибору; в) нарешті, для відчуття щастя абсолютно необхідний збіг у достатній мірі актуального стану буття та уявлення про те, яким воно має бути. Моральна практика дає багатий спектр уявлень про щастя: для одних людей - це цікава робота, якій віддають усе життя до решти, для інших - спілкування з коханою людиною, сімя. Якщо сенс життя організовує діяльність людини, спрямовує її устремління, то щастя означає виконання цих устремлінь, певною мірою характеризує діяльність людини як процес закінчений (момент збігу стану буття людини з її уявленнями про те, яким воно має бути).Таким чином, за більш ніж дві тисячі років, що минули з часів оприлюднення проблеми щастя у філософській думці, було висловлено безліч поглядів на його природу. Підсумовуючи їх основні концепції тлумачення людського щастя можна виокремити чотири визначальні підходи: щастя - це щось цілком обєктивне - щаслива доля, успіх у якійсь справі, життєвий талан тощо. Нарешті, щастя виступає як субєктивна моральна реакція на володіння цими благами, що знаходить вияв у певному задоволенні від життя загалом. Уявлення про щастя, що його відбиває дефініція, як нам видається, найбільше відповіднає станові сучасної моральності. Безрадісне ж, неокрилене ентузіазмом вдоволення тяжіє до ретроспективного осягнення життя і саме по собі, як легко переконатися, ще не робить людину щасливою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
