Сфери проникнення англіцизмів в інші мови - російську, українську - Курсовая работа

Курсова робота З порівняльної лексикології англійської та української мов СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНШІ МОВИ - РОСІЙСЬКУ, УКРАЇНСЬКУ ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1. АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ 1.1 Запозичення та його типи 1.2 Визначення англіцизму Розділ 2. СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ 2.1 Історія взаємодії української та англійської мов 2.2 Англіцизми 20-го століття 2.3 Англіцизми в молодіжному жаргоні Розділ 3. ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ВСТУП Темою роботи є сфери проникнення англіцизмів в інші мови, зокрема в українську. Справді, кінець 20-го - початок 21-го ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв’язків України з іноземними (у першу чергу - з англомовними) країнами. Над цією проблемою працювали Радчук В.Д., Караванський С.Й., Русанівський В.М. та багато інших українських та російських дослідників. Численні новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами, зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких конкретних завдань: · Дати визначення запозиченню, розглянути причини та види запозичень; · Дати визначення поняттю англіцизму, та визначити його характерні риси; · Розглянути історію та сфери проникнення англіцизмів в українську мову; · Розглянути місце англіцизмів у молодіжному жаргоні; · Визначити вплив англіцизмів на мову взагалі. До споконвічної лексики, зокрема, української мови належать: а) власне українські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їх поява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIV ст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін.; б) східнословянські слова, що побутували в давньоруську добу (XI-XIII ст.), коли ще не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка, дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший; слова цього типу є спільними для східнословянських мов; в) спільнословянські слова, знані у добу загальнословянської єдності (її розклад почався у V-VI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба, чорний, чотири, я; ці слова є в усіх словянських мовах; г) слова лексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити, сорочка, яблука; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складі знані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сімї, до якої належать, крім словянських, мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3) Споконвічна лексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, а також вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи і сімї мов.[3,143] Поряд із споконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені, слова. Семантичні запозичення - розвиток нового значення у корінного слова під впливом слова іншомовного. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідно відзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.