Сезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах центрального Лісостепу України - Автореферат

СЕЗОННА ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД НЬОГО В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Інституту цукрових буряків УААН у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН ФЕДОРЕНКО ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ, Інститут захисту рослин УААН, директор Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор САНІН ВІКТОР АРСЕНЬОВИЧ, ТОВ „Україна-Агро”, головний агроном кандидат сільськогосподарських наук, доцент ЛІКАР ЯРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент кафедри ентомології Захист відбудеться 18.11.2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м.Особливо небезпечним шкідником цукрових буряків є звичайний буряковий довгоносик, чисельність та шкідливість якого зросла в останні роки завдяки: сприятливим умовам перезимівлі, підвищенню температур, зміні умов зволоження грунту, сонячній активності, повсюдному застосуванню інтоксикації та спрощенню агротехніки вирощування культури. Карбофуранові препарати для обробки насіння цукрових буряків не здатні захистити сходи від довгоносиків на пізніших етапах органогенезу культури, оскільки мають короткий термін токсичної дії, а їх ефективність залежить від перебігу погодних умов, фізичних та хімічних властивостей грунту. Враховуючи нову екологічну та економічну ситуацію, що склалася в останній період, виникла нагальна потреба уточнення особливостей біології, екології й етології цього шкідника для розробки ефективних захисних заходів. Робота виконувалась в 2001 - 2003 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно завдання 03. науково-технічної програми УААН (державний реєстраційний номер - 0101U001242) та річних тематичних планів Інституту цукрових буряків. В зоні правобережної частини Центрального Лісостепу України вперше в сучасних умовах встановлено особливості фенології, екології, етології та біології звичайного бурякового довгоносика.Дослідження характеру весняного виходу з грунту звичайного бурякового довгоносика, першої та масової появи його на буряковищах а також сезонної динаміки чисельності дає можливість вдосконалити існуючі та розробити нові системи заходів захисту проти цього шкідника поза буряковими плантаціями, і таким чином, зменшити загрозу для майбутніх посівів. Перші імаго звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту в місцях зимівлі зявлялися, зазвичай, від початку І і до кінця ІІ декади квітня за середньодобових температур повітря - 7,5...9,3 0С; максимальних температур повітря - вище 13,0 0С; максимальних температур на поверхні грунту - вище 24,0 0С; при сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 125,6 - 145,3 0С, у роки з теплою зимою та весною - до 293,2 0С. Масову появу довгоносиків на поверхні буряковищ обумовлювали: середньодобові температури повітря - 7,3... 24,3 0С; максимальні температури повітря - 11,5... 32,3 0С; максимальні температури на поверхні грунту - 18... 56 0С; сума позитивних середньодобових температур повітря 209,5 - 343,7 0С. Характер пішохідного розселення звичайного бурякового довгоносика з місць зимівлі залежав, головним чином, від перебігу погодних умов, що складалися у весняно-літній період, зокрема температур повітря та поверхні грунту. Під час останньої „хвилі” розселення, яка спостерігалася в червні, з місць зимівлі мігрували довгоносики, що зимували найглибше і вийшли на поверхню грунту, відповідно, найпізніше.Основним шкідником сходів цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України є звичайний буряковий довгоносик, чисельність якого майже щорічно перевищує ЕПШ в декілька разів. Початок вертикальної міграції жуків співпадає із значеннями цього показника 6,0... 7,5 0С, що, як правило, збігається з першою появою їх на поверхні грунту. Перша поява звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту, зазвичай, спостерігається з початку першої і до кінця другої декади квітня при середньодобових температурах повітря 7,5... 9,3 0С, максимальних температурах на поверхні грунту 24,0... 33,0 0С та сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 126-145 0С (у роки з теплою зимою та весною - до 293 0С). З буряковищ жуки починають мігрувати, як правило, через 2-4 дні після першої появи їх на поверхні грунту. Перші мігруючі жуки навколо бурякових плантацій починають зустрічатися за 1-3 дні до появи їх власне не поверхні грунту цих стацій і завжди - до появи сходів цукрових буряків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ