Сеймик Волинського воєводства у другій половині XVII століття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: Кулаковський Петро Михайлович, кандидат історичних наук, доцент, Національний університет "Острозька академія", завідувач кафедри міжнародних відносин і країнознавства. Заяць Андрій Євгенович, кандидат історичних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства. Захист відбудеться "30" жовтня 2007 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м.У другій половині XVII ст. у Речі Посполитій, до складу якої входило Волинське воєводство, знизилась роль сейму, послабився вплив центральної влади і стало актуальним вирішенням важливих завдань у військовій та податковій сфері, що було прерогативою шляхти і її органів самоуправління - сеймиків. Внаслідок військово-політичних колізій другої половини XVII ст., етнічні українські території потерпали від військових кампаній, що велися у різних союзницьких комбінаціях Військом Запорозьким, Швецією, Московією, Портою, Річчю Посполитою і її власним (польським) конфедерацьким військом. Мета дисертаційної роботи полягає у вивченні сеймика Волинського воєводства у другій половині XVII ст., визначенні його місця і значення у процесі шляхетського самоуправління, окресленні компетенції і напрямів його діяльності. Для реалізації поставленої мети дисертант поставив перед собою завдання дослідити: - типологію сеймика Волинського воєводства; Внаслідок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького похитнувся державний устрій Польсько-Литовської держави, а початок цієї війни поклав новий період в історії як України, так і Польщі.У бібліотеці Польської академії Наук у Курніку є копії листів 1665 р. до Волинського воєводства, адресантами яких були - король (24 березня) та військо (7 вересня), респонси на ці листи, а також інструкція з депутатського сеймика до короля від 14 вересня цього ж року, де волиняни просили короля про збереження політичного спокою у державі. Це воти - промови, що виголошувались на сеймику та листи на сеймик. Адресантами листів на сеймик, крім короля, були також урядники з інших воєводств, сенатори та інші приватні особи. Мицик, у працях якого, присвячених національно-визвольній війні українського народу, проаналізовано матеріали, що вийшли із канцелярій сеймів і сеймиків Речі Посполитої, описано процедуру скликання сеймиків, подано їх назви, а також окремо висвітлено заходи, що вживалися шляхтою для придушення масових селянсько-козацьких виступів. У другій половині XVII ст. набула поширення така форма роботи сеймика, що називалась "сеймик із ліміти" або "лімітований" сеймик, характерною рисою якого стало те, що він проходив під головуванням маршалка попереднього скликання, що дозволяло не витрачати час на обрання нового.Джерела до історії сеймика Волинського воєводства другої половини XVII ст. зберігаються в архівосховищах України та Польщі. Сеймики скликалися королівськими універсалами, універсалами краківського і волинського воєвод, а також волинського каштеляна. Волинська шляхта особливо була зацікавлена такими питаннями як: функціонування парламентської системи, податкова політика і наповнення загальнодержавного та воєводського скарбів, оборона країни і воєводства, зовнішня політика, судочинство і право, питання віри. Волинські парламентарі відстоювали права і вольності шляхти, що проявлялося у категоричній забороні зміни традицій при обранні короля, ввіренні йому справ державної ваги, а також у підпорядкуванні королівській владі у часи військово-політичних загроз. Питання формування війська, вербування повітового жовніра, виплата жолду, підтримання військової дисципліни, забезпечення і зміцнення фортець і замків були актуальними на сеймику, який виділяв значні кошти на укріплення оборонних споруд, утримання залог, закупівлю військової амуніції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ