Недостатність кровообігу – це стан, при якому серцево-судинна система не забезпечує потреби тканин і органів у кровопостачанні. Часті, повторні стресорні епізоди з вираженими емоційно негативним "забарвленням". Хронічна гіподинамія та інтоксикація.
Серцева недостатністьЦе стан, при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу і проявляється тим, що серце не здатне переміщати в артеріальне русло всю кров, яка надходить до нього по венах. 1) Перевантаження обємом виникає за умов, коли до серця або до окремих його камер притікає надлишковий обєм крові, що спостерігається при: а) збільшенні венозного повернення крові до серця, зокрема при збільшенні обєму циркулюючої крові (гіперволемія) чи збільшенні тонусу венозних судин (зменшення ємності венозної системи); • При дії на серце навантажень обємом і опором активація роботи серця забезпечується 2-а типами компенсаторних механізмів: 1) Термінові механізми компенсації серця, до яких відносяться: а) гетерометричний механізм; Таким чином, розвиток гіпертрофії серця можна описати такою послідовністю процесів: збільшення навантаження на серце (гіперфункція) > посилене використання АТФ, що перевищує інтенсивність його ресинтезу > збільшення потенціалу фосфорилюваня > поява чи збільшення концентрації в клітинах речовин - регуляторів транскрипції > зростання інтенсивності синтезу ІРНК і процесів трансляції в рибосомах > посилення біосинтезу структурних, функціональних білків і білків-ферментів > збільшення маси міокарда, його гіпертрофія. ? Гіпертрофоване серце відрізняється від нормального за рядом обмінних, функціональних і структурних ознак, які, з одного боку, дозволяють йому тривалий час переборювати підвищене навантаження, з іншого, - створюють передумови для виникнення патологічних зрушень, оскільки відбувається: 1) порушення нервової регуляції гіпертрофованого серця в звязку з відставанням росту нервових закінчень від збільшення маси кардіоміоцитів; 2) зниження "судинного забезпечення" міокарда в результаті відставання росту артеріол і капілярів від збільшення розмірів і маси мязових клітин; 3) велике збільшення маси клітин міокарда в порівнянні з їх поверхнею, що приводить до зменшення клітинної поверхні на одиницю маси клітини, а через поверхню клітини відбуваються обмінні процеси - поглинання кисню, поживних речовин, виведення продуктів метаболізму, обмін води і електролітів; 4) зниження рівня енергозабезпечення клітин міокарда в результаті відставання зростання маси мітохондрій у порівнянні з масою міофібрил; 5) збільшення співвідношення між легкими і важкими ланцюгами голівок міозину - носіями АТФАЗНОЇ активності, що веде до зниження скоротливої функції серця; 6) інтенсивніше збільшення обєму клітини у порівнянні із ростом обєму ядра, що веде до порушення синтезу білків і пластичного забезпечення кардіоміоцитів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
