Середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя у світлі ізоглос - Автореферат

Національна академія наук УкраїниСпеціальність 10.02.01 - українська мова Роботу виконано у відділі діалектології Інституту української мови НАН України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Гриценко Павло Юхимович, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу діалектології. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Ужченко Віктор Дмитрович, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української мови; Захист відбудеться 9 грудня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м.Установити розмежувальну лінію між середньонаддніпрянським та степовим говорами, виявити структурні особливості говірок контактної зони неможливо без аналізу просторового розміщення мовних явищ. Однак специфічні лінгвістичні проблеми, характерні для середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, досі не знайшли задовільного вирішення на підставі свідчень національного атласу та в окремих дослідженнях. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою уточнити середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, виявити внутрішню диференціацію говірок порубіжжя на підставі картографування назв одягу, взуття, головних уборів і прикрас; необхідністю дослідити склад, семантику й географію елементів цієї тематичної групи лексики (ТГЛ) в говірках суміжжя, які ще не були предметом спеціального аналізу. середньонаддніпрянське степове порубіжжя діалектне Завдання роботи: 1) дослідити склад, семантичну структуру та географію назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя; 3) зясувати основні принципи мотивації назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя;Перший розділ "Структурна організація й семантика лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя" складається з пяти підрозділів. Системний характер словникового складу говірки виявляється в розподілі слів за лексико-семантичними парадигмами, які встановлюються на підставі протиставлення сем; таке протиставлення реалізують лексемиопозити, наприклад, поєднання ДО "матеріал виготовлення" та "спосіб виготовлення" зумовило виникнення чотиричленної опозиції сем ‘чоловічий пояс із тканини’: ‘чоловічий плетений пояс зі шкіри’: ‘чоловічий неплетений пояс зі шкіри’: ‘чоловічий пояс із мотузки’, що у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя репрезентована 30 типами опозиції лексем. Так, аналіз мікрогруп репрезентантів сем ‘взуття, виплетене з лика’ та ‘взуття з цілого чотирикутного шматка шкіри без пришивної підошви’ виявляє взаємозвязки між номінативними одиницями лича\ки, \лапті й посто\ли: першу сему в більшості говірок маніфестує назва лича\ки, в інших говірках функціонує багатозначний номен \лапті або ж дублетні назви лича\ки / \лапті, лича\ки / посто\ли, \лапті / посто\ли; другу сему репрезентує назва посто\ли, яка в досліджуваних говірках має 9 значень. У другому розділі "Ареалогія лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя" окреслено демаркаційну лінію між середньонаддніпрянським та степовим говорами, показано типи просторової поведінки лексики в досліджуваному ареалі та на тлі інших діалектів, визначено діалектний тип говірок середньонаддніпрянсько-степової межі. Хвилеподібне пасмо зональних ізоглос, які перетинають територію по вертикалі й відмежовують західну зону, включає 11 ізолекс та ізосем і 5 ізоліній явищ фонетичного й морфологічного рівнів: пе (а) р\ча ‘рукавиця з відділеннями для всіх пальців’, то\ненка \хустка ‘невелика жіноча хустка з тонкої тканини’, низ\ки, \низочки ‘намистини, нанизані на нитку’, ді\журка ‘чоловіче тепле напівпальто з хутровим коміром’, торо\ки, тороч\ки, ото\рочка ‘ряд ниток на краях хустки’, ‘вязана візерунчаста тасьма з рядом ниток, пришита до хустки’, ш\ларка ‘смужка тканини, зібрана в складки й пришита для оздоблення до сукні’, \хустка ‘хустка, жіночий головний убір (загальна назва) ’, п·ід\шиука ‘підкладка, матеріал, підшитий зісподу одягу’, к\риси ‘відігнуті краї капелюха’, уби\рати, уби\рат’ ‘одягати наречену’, кози\рок ‘щиток головного убору’, флексія - ти в інфінітивах дієслів у (у) да\гатиса, зала\тати, фонема /о/ в лексемі хо\лава, протетичний [г] у назвах го\нуча, гоб\мотка, \годаг, го\дежа, [р] в лексемах п\ражка, б\ражка, сі\рак.

Основний зміст роботи