Сепаратизм як соціально-політичне явище - Автореферат

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Науковий керівник: доктор філософських наук, професор ГАБРІЄЛЯН Олег Аршавірович, Таврійський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор ЮРЧЕНКО Сергій Васильович, Таврійський національний університет ім. Вернадського, професор кафедри нової і новітньої історії кандидат політичних наук, ТИХОМІРОВ Сергій Іванович, Севастопольський національний технічний університет доцент кафедри філософських і соціальних наук.Проте сплав етнічних і регіональних проблем має своїм результуючим вектором активний спалах невдоволення різних верств населення проваджуваною центральним керівництвом країни політикою та, як наслідок, - прагнення даного регіону до політичного відокремлення від держави або до підвищення свого правового статусу в ній, що є сутністю сепаратизму. Про різноманіття вогнищ сепаратизму свідчить те, що вони очевидні й у самому факті розпаду СРСР і Югославії, і в утворених на їхніх уламках нових незалежних державах (Росії, Грузії, Молдові, Азербайджані, Боснії та Герцеговині), і в постколоніальних країнах (Індії, Мянми, Шрі-Ланці), і в країнах, традиційно іменованих “західними демократіями” (Ольстер у Великобританії, Квебек у Канаді, Басконія в Іспанії). Сепаратизм зявився в політичному житті майже тоді ж, коли виникла держава як основний політичний інститут суспільства. Тобто розглянути сепаратизм як політичне явище, обумовлене дисбалансом політико-владних відносин між центром і частинами держави, у тому числі сферою національних інтересів. Під час проведення дослідження були використані наступні методи: аналітичний, на підставі якого було виділено низку ознак сепаратизму, досліджено кілька варіантів визначення даного феномена і здійснення їхньої типологізації, сформовано визначальний для дисертаційної роботи концепт сепаратизму;У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, характеризується ступінь її розробленості в науковій літературі, формуються цілі й задачі дослідження, визначається його новизна, методологічні підстави, наукова і практична значимість.У першому підрозділі - “Поняття “сепаратизм”: його джерела, дефініції” - проведено дослідження з метою вивчення питання про сутність і розвиток самого терміна “сепаратизм”. Наведені в роботі дефініції свідчать про те, що в політичному аспекті сепаратизм являє собою прагнення до відділення частини країни від решти території держави, тобто політичний процес, найчастіше інституйований у політичний рух, що переслідує відповідні цілі. У другому підрозділі - “Сепаратизм як політичне явище.” - для вивчення питання про передумови зародження сепаратизму автор розглянув розвиток такої собі абстрактної держави. Через це причини й умови виникнення сепаратизму дуже різноваріантні - своєю появою сепаратизм може бути зобовязаний різним обставинам, а саме: диспропорціям регіонального розвитку, наявній національній дискримінації (у тому числі й стосовно політичної влади) і нетерпимості, неможливості пробитися до влади в нерозділеній державі політичній еліті регіону, відсутності у середніх верств населення (до яких належать творча інтелігенція, технократи, менеджери) перспектив для творчого зростання, демографічних змін, соціально-економічних проблем, а також історичної памяті про втрачену незалежність. У третьому підрозділі - “Цілі та ідеологія сепаратистських рухів” - увага автора була сфокусована на дослідженні проявів сепаратизму з огляду на поставлені перед сепаратистським рухом конкретних цільових настанов, якими можуть бути прагнення до відділення регіону від решти території держави й утворення нової держави або приєднання до іншої держави, а також одержання статусу автономії у складі країни (на практиці - через певний політичний контекст - сепаратистські рухи можуть переслідувати не одну, а кілька цілей).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ