Сенсорні кореляти рухової діяльності спортсменів - Автореферат

РОВНИЙ ВАДИМ АНАТОЛІЙОВИЧ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРоботу виконано у Харківському державному педагогічному університеті ім. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, професор Микитюк Олександр Миколайович Харківський національний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Коробейніков Георгій Валерійович Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, заступник директора з науково-дослідної роботи; доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Павленко Володимир Борисович Таврійський національний університет ім. Захист відбудеться 22 вересня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52.051.04 Таврійського національного університету за адресою: 95007, м.Значний поштовх у вивченні фізіології рухів дала теорія функціональних систем П.К. Не зважаючи на кількість праць, в яких вивчалась роль сенсорних систем у формуванні та управлінні руховими навичками (О.О.Приймаков, 1996; А.М.Пидоря, 1992; В.І.Завацький, 1997; В.Г.Ткачук, 1987; А.С.Ровний, 2001), вивчення системної організації сенсорного контролю рухової діяльності залишається актуальним. Дослідженнями (В.І.Комісаров, 1988; А.В.Завялов, 1990) встановлено, що конвергенція аферентних впливів призводить до формування “постійної складової” (середнього рівня активності) у роботі сенсорних систем, а численна їх взаємодія - до виникнення кореляції між рівнями активності різних сенсорних приладів. Дослідженнями А.С.Ровного (2001) встановлено, що в процесі управління точнісними рухами провідною може бути якась окрема функція визначеної сенсорної системи, або декілька функцій декількох сенсорних систем. Встановлено, що визначення функціонального стану конкретної особи протягом тривалого часу робить вагомий внесок у розуміння теорії управління точнісними рухами."Сучасні концепції управління рухами та роль сенсорних систем у формуванні рухових навичок" представляє собою аналітичний огляд літературних джерел з питань управління руховою діяльністю, в якому розглядаються загальні закономірності формування довільних рухів з позиції теорії функціональних систем.Методологічну основу досліджень складали вчення про довільні рухи І.М.Сеченова, теорія про умовні рефлекси І.П.Павлова, теорія побудови рухів М.О.Бернштейна, теорія функціональних систем П.К.Анохіна та сучасні дослідження теоретиків побудови і управління руховою діяльністю спортсменів Л.П.Матвєєва, В.М.Платонова. В цьому розділі надається опис методів дослідження кінестетичної, зорової, слухової та вестибулярної сенсорних систем. Основою для цього було застосування „квант...." тренувальних занять, де тренування розбивалось на окремі дискретні відрізки, в яких чітко ставились умови виконання завдання.Ця серія досліджень проводилася на 40 спортсменах-волейболістах з різним рівнем спортивної майстерності: майстри спорту, кандидати у майстри, першорозрядники і спортсмени другого розряду та 30 досліджуваних, які не займалися спортом. Аналізуючи представлені результати, встановлено, що функціональний рівень сенсорних систем залежить від рівня майстерності спортсменів. Тривале зайняття спортом стимулює функціональну активність сенсорних систем адекватними подразниками, а також сприяє співнастроюванню рівня їх активності і підвищує рівень коефіцієнтів кореляції. Було встановлено, що у майстрів спорту помилка у відтворенні заданого зусилля становила 1,20±0,16 кг, у спортсменів кандидатів у майстри і першорозрядників - 1,80±0,01 кг, у другорозрядників - 2,30±0,01 кг і у тих, що не займаються спортом - 2,90±0,22 кг (Р<0,05). Так, у майстрів спорту помилка становить 2,85±0,21 градуса, у кандидатів у майстри і першорозрядників 3,78±0,17 градуса, у другорозрядників 4,47±0,23 і у тих, що не займаються спортом 5,7±0,32 градуса (Р<0,001).Для рішення поставлених задач сенсометрія проводилась в умовах спортивного тренування волейболістів (вузівська команда) з режимом чередування навантаження і відпочинку, який сприяв розвитку швидкісно-силових якостей, спеціальної витривалості і тактико-технічному удосконаленню (А.М.Зеленцов, В.В.Лобановський, В.Г.Ткачук, А.І.Кондратьєв, 1989; В.М.Платонов, 1997; В.М.Шамардін, 1998). Протягом даної серії досліджень було встановлено, що під впливом навантажень швидкісно-силового спрямування усі сенсорні функції, за виключенням вестибулярної стійкості, мають однакову тенденцію змін: в середині тренування - покращуються, а в кінці тренування - погіршуються. Нетривале швидкісно-силове навантаження викликає адекватну стимуляцію нервових центрів, що в свою чергу викликає мобілізацію рецепторного апарату, внаслідок чого зменшуються пороги мязово-суглобової чутливості. В даному випадку швидкісно-силова спрямованість тренування викликає адекватні подразнення вестибулярних центрів, що сприяє підвищенню її стійкості протягом всього тренування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ