Семантико-структурна та стильова характеристика фразеологізмів в українських пам"ятках XVI-XVII ст. - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНА ТА СТИЛЬОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В УКРАЇНСЬКИХ ПАМЯТКАХ XVI - XVII ст.Робота виконана у відділі української мови Інституту українознавства ім. Крипякевича НАН України, провідний науковий співробітник відділу української мови. Офіційні опоненти член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Німчук Василь Васильович, Інститут української мови НАН України, директор кандидат філологічних наук, професор Бабич Надія Денисівна, Чернівецький національний університет ім.Упродовж усієї історії людства мова обєктивно відображає його виробничу діяльність. „У який бік життя не поглянемо, усюди побачимо, як оригінально народ складав свою мову”. Ця оригінальність виявляється насамперед у фразеології - надійній скарбниці здобутків культури та звичаїв. На сучасному етапі фразеологія - багатоаспектна галузь мовознаства, яка має значні досягнення в таких напрямах: 1) семантика фразеологічних одиниць (ФО) (Л. Незважаючи на чималу кількість монографій, лексикографічних праць, спеціальних наукових статей, присвячених висвітленню багатьох питань фразеології, зокрема аналізу фразеологічних перетворень, які відбулися порівняно недавно або ж на сучасному етапі розвитку мови, надалі залишаються недостатньо вивченими в українському мовознавстві проблеми історичної фразеології.У першому підрозділі „Становлення історичної фразеології, її теоретичне опрацювання” наголошено на необхідності досліджувати фразеологічну систему української мови в діахронному та синхронному аспектах, оскільки вивчення фразеології за писемними памятками не дає змоги розкрити всієї специфіки мовного явища, його становлення та розвитку. Розвязуючи проблему становлення фразеології як системи та вивчаючи ФО різноманітних памяток, мовознавці послуговуються різними принципами та методами дослідження. Зокрема розкриття процесів фразеологізації, простеження динамізму мовних явищ у складі ФО, визначення першоджерел споконвічної, традиційно-книжної й запозиченої фразеології староукраїнської мови, її стилістичне використання, дослідження явища полісемії, виявлення особливості фразеологізмів відображено у працях Л. Коломієць. У другому підрозділі „Розуміння суті фразеологічної одиниці, її релевантних ознак” здійснено огляд літератури із проблеми й зясовано основні погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на обсяг фразеології, на систему термінів (фразеологія, фразеологізм, ідіома ін.) та на специфіку внутрішньої форми ФО, їхні релевантні ознаки. Найбільше синонімів зафіксовано у значенні „убивати / убити (кого), знищувати / знищити (кого, що)”, наприклад: на голову (на коренъ) выбити (выпалити) - взяти горло - о горло приправити (стати) - на горло всказывати (сказовати, судити) - въ гробъ покладати (окладати) - душу вытягнути, що зумовлено історичними умовами того часу (різні види страти людини); й у значенні „помирати / померти”: ити (зступовати) в гробъ - [Пану] [Богу] духа [своєго] отдавати / отдати (поотдавати) - испоустити (спустити, выпустити, пустити) духа - [свою] душу вырыгнути - живота доконати та ін.Аналізуючи склад дієслівних фразеологізмів у мові памяток, відзначимо активність деяких компонентів, це, зокрема: іменники - Богъ, горло, голова, горсть, гробъ, губа, духъ, душа, св\тъ, смерть, уста; дієслова - брати / взяти, всадити, выпускати (выпущати) / выпустити, забирати / забрати, збавити, держати, мати (м\ти, имати), ити / прийти (поити); займенники - сей (сесь), той, свій; прийменники - въ (в), зъ(з, из, с), на. Зокрема з компонентами горло, голова зафіксовано ФО семантичних рядів „помирати / померти”, „убивати / убити (кого), знищувати / знищити (кого, що)”, наприклад: горло [своє] класти (ставити, тратити, важити) / положити (наставовати, втратити, стратити, понести); голову покладати; голову сокрушити; на голову (на коренъ) выбити (выпалити); взяти горло; із компонентами губа, уста - ФО однієї фразеосемантичної групи „Мовна діяльність” семантичних рядів „говорити / заговорити”, „примусити кого-небудь мовчати”, наприклад: губу розз\вити; губу отворити; в устахъ [своихъ] мати; замкнути губу; завязати уста; із компонентом св\тъ - ФО двох фразеосемантичних груп „Фізичний стан”, „Поведінка людини” та чотирьох семантичних рядів „народжуватися / народитися”, „помирати / померти”, „убивати / убити, знищувати / знищити (кого, що)”, „обдурювати / обдурити (кого)”, наприклад: прийти (выйти) на св?тъ; св?тъ сей пожегнати; з (зъ, из, с) [того, сего] св?та (свита) згладити (выгладити, збавити, звести) (кого); св\томъ лудити (баламутити); із компонентом смерть - ФО семантичних рядів „помирати / померти”, „убивати / убити, знищувати / знищити (кого, що)”, наприклад: смерти пожити; предатися на смерть; смертъ (смерти) приправити (набавити, подняти); на смерть выдати (предати, сказати ).

Основний зміст дисертації