Семантико-стилістична характеристика хронологічно маркованої лексики (на матеріалі української історичної прози другої половини XX століття) - Автореферат
Місце і роль застарілої лексики в українській історичній прозі. Систематизація застарілої лексики, розробка критеріїв її класифікації відповідно до сучасних вимог лінгвостилістики. Аналіз семантичних зв’язків у середині тематичних груп і їх специфіка.
При низкой оригинальности работы "Семантико-стилістична характеристика хронологічно маркованої лексики (на матеріалі української історичної прози другої половини XX століття)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П.01 - українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі української мови Херсонського державного педагогічного університету Міністерства освіти України. Науковий керівник: Член-кореспондент АПН України, доктор філологічних наук, професор Мацько Любов Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Городенська Катерина Григорівна, Інститут української мови НАН України, заступник директора кандидат філологічних наук, доцент Шевченко Лариса Іванівна Київський університет ім.Лексикологічні дослідження останніх років характеризуються зростаючим інтересом до проблем розвитку мови, до механізму удосконалення засобів лексичної номінації, вияву тенденцій розвитку слова і лексичного фонду в цілому. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю подальшої розробки питань, повязаних з процесом архаїзації лексики, потребою створення тематичної та структурно-семантичної класифікації застарілих слів. Вперше в українському мовознавстві здійснено семантико-стилістичний аналіз хронологічно маркованої (застарілої) лексики на матеріалі української історичної прози другої половини ХХ століття, класифіковано і описано її. Розглядаються такі семантичні групи лексичних архаїзмів: лексика на позначення назв людей, понять спо-рідне-ності та свояцтва; частин і органів людського тіла; діяльності людини чи роботи окремих її органів; назви одягу; назви тварин та птахів; назви часових понять; назви географічних понять; назви військових реалій. В українських історичних романах другої половини ХХ століття засвідчено архаїзм отець: “Може, останній Ярославович і справді возвеличить Русь, яко отець і дід його” (“Гнів Перуна”, 174).застаріла лексика українська історична проза Проведений аналіз майже 3 тисяч одиниць хронологічно маркованої лексики дозволив виділити основні тематичні групи архаїзмів: лексеми на позначення назв людей, понять спорідненості та свояцтва, частин і органів людського тіла, діяльності людини чи окремих її органів, назви одягу, назви тварин та птахів, часові та географічні поняття, лексеми, повязані з військовою справою. Хронологічно маркована лексика володіє значними потенційними стилістичними можливостями, що реалізуються у взаємодії і співвіднесеності цих лексем із загальновживаними словами на звуковому, лексичному та образному рівнях. Не вся застаріла лексика, використана у досліджуваних історичних романах ІІ половини ХХ століття, достовірно співвідноситься з описуваним періодом. Її основу складають словянські за походженням лексеми, частина яких бере початок з епохи спільнословянської мовної єдності (запаска, лікоть), частина виникла на власне українському мовному ґрунті ще в епоху Київської Русі (кожух, ногавиці), частина - породження пізнішого періоду (сіряк, намітка).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
