Семантико-словотвірна структура прізвищ Центральної і Східної Донеччини - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано в Одеському національному університеті імені І.І. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Ковалевська Тетяна Юріївна, Одеський національний університет імені І.І. Захист відбудеться “23” травня 2008 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Насамперед лінгвістичної кваліфікації вимагає національний антропонімікон, який дає багатий матеріал для розкриття взаємозвязків між апелятивами та власними назвами, виокремлення реліктових словотвірних моделей та семантичного субстрату антропонімних основ тощо. В цьому аспекті на особливу увагу дослідників заслуговують прізвища як константи антропонімікону, що вирізняються значеннєвою місткістю, різнобарвям оригінальних семантичних моделей, словотвірною специфікою, ілюструючи довершену вишуканість народної іменотворчості та її струнку систематику. Проте лінгвістична багатогранність цього онімного класу зумовлює необхідність його подальшого опрацювання, оскільки остаточно не розвязано питання лексико-семантичної класифікації прізвищ через неоднорідність використовуваних дослідниками критеріальних ознак, вимагає деталізації дериватологічний аспект прізвищевих номінацій, оскільки існують проблемні зони у визначенні відповідних способів творення, виокремлення інваріантних і варіативних словотвірних моделей, зясування їхніх локальних характеристик тощо. До нагальних завдань антропоніміки уналежнюють і створення загальнонаціонального словника (атласу) прізвищ, що містив би всю амплітуду онімів цього типу, уможливлюючи їхню цілісну, обємну систематизацію. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено комплексний лінгвістичний аналіз не дослідженого раніше ономастичного матеріалу: встановлено лексико-семантичну та словотвірно-структурну специфіку прізвищ Центральної та Східної Донеччини; поглиблено дані про лінгвоментальну специфіку семантики антропооснов; виокремлено актуальні способи творення прізвищ та характерні словотвірні моделі антропонімів; зясовано їхнє значення та закономірності сполучуваності, уточнено відомості про локальну експансію прізвищ у досліджуваному регіоні; зроблено висновки про своєрідність прізвищевої системи Центральної та Східної Донеччини у порівнянні з іншими регіональними антропоніміконами.Визначено характерні ідентифікаційні особливості аналізованих антропонімів, розкрито їхню роль у системі антропонімікону та звязки прізвищ з іншими антропонімними класами, розглянуто класичні й новітні наукові напрями дослідження прізвищ, наголошено на важливості подальшого розвитку регіональної антропоніміки з огляду на фундаментальне завдання - створення загальнонаціонального атласу українських прізвищ, наведено історико-етнографічні відомості, що пояснюють прізвищеву специфіку Центральної та Східної Донеччини. Для визначення семантичних типів прізвищ сучасної Центральної та Східної Донеччини залучено загальноприйняту класифікацію, запропоновану і розроблену відомим українським ономастом П.П. Чучкою. У другому розділі “Лексико-семантичний аналіз сучасних українських прізвищ Центральної та Східної Донеччини” досліджено семантику твірних основ українських прізвищ Центральної та Східної Донеччини на рівні синхронії з урахуванням поширеної в українській ономастиці класифікації, згідно з якою саме семантику прізвищевих основ вважають системотвірним фактором, відповідно розподіляючи аналізовані одиниці на: 1) прізвища, в основі яких відображено онімну лексику; 2) прізвища, в основі яких відображено апелятивну лексику (Б.Б. Розподіл апелятивної лексики за групами здійснюємо у двох напрямах: прізвища, співвідносні з назвами на позначення осіб (nomina personalia), та прізвища, співвідносні з неособовими апелятивами (nomina impersonalia), що зумовлено нерівномірним процесом онімізації апелятивних лексем: лексеми з апелятивним значенням на момент перетворення їх в оніми мають особове значення, для неособових апелятивів це значення обовязково є переносним (метафоричним або метонімічним). Домінування цих усталених в українській прізвищевій системі номенів простежується і в інших регіонах (у Дніпровському Припоріжжі семема Петро утворює 26 прізвищ, Михайло - 52 прізвища, Іван - 22, в північній Донеччині активність виявляє імя Іван - 53 прізвища), що засвідчує спільні тенденції розвитку та становлення прізвищевих систем зіставлюваних регіонів.Комплексний лінгвістичний аналіз прізвищ сучасної Центральної та Східної Донеччини дав можливість зробити такі висновки: 1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ