Лінгвістичний статус, семантична структура та валентнісні характеристики стійких дієслівно-іменних сполук української мови, їх комбінаторні властивості та синоніміка. Місце речень із неоднослівними дієслівними предикатами у системі синтаксичних одиниць.
При низкой оригинальности работы "Семантико-синтаксична структура речень із предикатними стійкими дієслівно-іменними сполуками в сучасній українській мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Семантико-синтаксична структура речень із предикатними стійкими дієслівно-іменними сполуками в сучасній українській мовіЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Сучасний етап розвитку лінгвістичної думки характеризується ускладненням проблематики досліджень із синтаксису, що зумовлено намаганням глибше проникнути в механізм функціонування синтаксичної системи мови та кожної з її одиниць зокрема. Така достатньо апробована методика дослідження ґрунтується на визнанні визначальної організаційної ролі у формуванні семантико-синтаксичної структури простого семантично елементарного речення семантико-синтаксичної валентності предиката, якому приписуються функції регуляції кількісно-якісного складу субстанціальних (іменникових) синтаксем: субєктної, обєктної, адресатної, інструментальної та локативної. Поглиблений аналіз формально-граматичної і семантичної природи синтаксичних одиниць, який здійснюють останнім часом в українському мовознавстві В.М. Попри активні пошуки дослідників, що зумовили появу зазначених розвідок, в українському мовознавстві обєктом спеціального наукового дослідження досі не була породжувальна (реченнєвотвірна) здатність стійких дієслівно-іменних сполук типу давати оцінку, брати в полон, мати гнів, відчувати гордість, набувати розмаху, зазнавати руйнування, мати схожість, відзначатися відданістю тощо.Стійкі дієслівно-іменні сполуки - це лексико-граматичні аналітичні одиниці вторинної номінації, що є неоднослівними найменуваннями дії, стану, процесу чи якості й складаються з дієслівного компонента з переосмисленим первинним значенням та іменникового компонента, що несе основне смислове навантаження. Наявність спільнокореневого відповідника СДІС можлива лише за умови його етимологічної спорідненості з семантично опорним конституентом складного дієслова: давати пояснення - пояснювати, давати згоду - погоджуватися, проводити агітацію - агітувати, чинити підкуп - підкуповувати, здійснювати нагляд - наглядати, досягти домовленості - домовитися, вносити пропозицію - пропонувати, робити обшук - обшукувати, вкривати ганьбою - ганьбити, робити прогноз - прогнозувати, чинити перешкоди - перешкоджати тощо. Внаслідок транспонування в дієслівну одиницю онтологічно непохідних предикатних іменників та деадєктивів абстрагованої семантики новоутворені сполуки або слугують єдиним засобом позначення реалій позамовної дійсності (давати приклад, виправдовувати сподівання, ставити/побити рекорд, віддавати перевагу, входити в азарт, викликати гордість, наражати на небезпеку, зберігати/витримувати дистанцію, чинити беззаконня, надавати слово, чинити самосуд, завдавати збитків, користуватися нагодою, порушувати тему, потрапляти в немилість, розвіювати сумніви, набирати чинності, складати повноваження, виходити з-під контролю тощо), або складають синонімічну пару наявним у системі мови різнокореневим однослівним відповідникам (брати приклад - наслідувати, наносити візит - відвідувати, піддавати тортурам - мучити, укладати угоду - домовлятися, вживати заходів - діяти тощо).
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы