Семантико-синтаксична структура речень з фактивними предикатами - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі загального і германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік НАПН України Кононенко Віталій Іванович, завідувач кафедри загального і германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Захист відбудеться 19 жовтня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Активна систематизація синтаксису, переорієнтація досліджень за парадигмою “від змісту до функції” передбачають звернення до змістового боку синтаксичних одиниць, застосування різних методів та прийомів для виявлення і опису їхнього глибинного смислу. Вербоцентрична концепція вивчення речення ґрунтується на тому, що його центральним компонентом визнається предикат, який організовує речення семантично, передбачаючи ліву та праву інтенцію, і синтаксично, визначаючи, у якій формі його смисл має реалізуватись у реченні; визнання предиката головним компонентом речення відкриває перспективу дослідження впливу лексичної семантики на синтаксичні позиції і семантичні функції компонентів, що заміщують ці позиції. Дослідження фактивних предикатів як предикатів модусу - субєктивного складника речення, що кваліфікує повідомлене з позиції субєкта мовлення, відповідає сучасному розвиткові науки про мову, у якій людина стає точкою відліку в аналізі мовних явищ, визначаючи його перспективу та кінцеву мету. Відображення людини в мові передбачає, що мовні одиниці вивчаються в тісній взаємодії з іншими когнітивними процесами - мисленням, знанням, памяттю, уявою тощо, тобто мова розглядається як вторинна обєктивована форма існування свідомості, що відтворює не дійсність, а концептуалізовану картину у свідомості людини. Шмельова), тому постає проблема системного опису речень з фактивними предикатами з позицій семантичного синтаксису на матеріалі сучасної української літературної мови.У першому розділі “Теоретичні засади вивчення речень з фактивними предикатами” зясовано логіко-референційний зміст поняття “фактивний предикат”, запропоновано критерії виділення, окреслено коло цих предикатів і здійснено їх класифікацію. Донченко) залежні пропозиції стверджуються субєктом як істинні, а в аналогічних за структурою реченнях з фактивними предикатами: Він знав і почувався до того, що кривдить своє власне гніздо, але знав також, які надії на його поміч мала мати, котра для нього не раз собі від рота відіймала… (Н. Фактивними предикатами визначаємо мовні одиниці, що реалізуються в моделях S фактивний предикат Р, де Р - фрагмент обєктивної дійсності. Семантично фактивні предикати поділяємо на когнітивні (знати, згадати, забути), у межах яких вирізняємо фактивні предикати знання: знати, відати, відомо, дізнатись, довідатись, взнати; фактивні предикати розуміння: розуміти, зрозуміти, усвідомити, усвідомлювати, зрозуміло; фактивні предикати памяті: памятати, пригадати, згадати, забути й емотивні (радіти, шкодувати, дивуватись), семантика яких повязана з емоційною реакцією субєкта на факт обєктивної дійсності. Другий розділ “Логіко-семантичні характеристики речень з фактивними предикатами” містить аналіз субєктивного й обєктивного змісту речень з фактивними предикатами, опис фактивної пресупозиції та модальних значень, репрезентованих фактивними предикатами в семантичній структурі речення.Семантика фактивних предикатів повязана з психічною діяльністю людини: когнітивні фактивні предикати (знати, розуміти, памятати, забути) і емотивні фактивні предикати (радіти, шкодувати, дивуватись) повязані з пізнанням субєктом обєктивної дійсності, тому їх вивчення повинно включати аналіз таких концептів, як знання, память, розуміння, емоція, що передбачає звернення до здобутків когнітивної лінгвістики. Повноцінний аналіз семантичного потенціалу речень з фактивними предикатами вимагає вивчення “ментальної інформації”, тобто інформації, що міститься в мозку людини й складає базу людської свідомості. Здійснений аналіз речень з фактивними предикатами дає змогу виділити їх інтегральні й диференційні ознаки когнітивних і емотивних фактивних предикатів: 1. Речення з фактивними предикатами мають подвійне семантичне наповнення: крім денотативно-фактуального змісту - номінації фактів у структурі речення, вони виражають ставлення субєкта до цих фактів, що дає підстави вважати їх операторами епістемічної модальності, які передають настанову субєкта при такому предикаті щодо змісту пропозиції, а саме - упевненість у її істинності.

Основний зміст роботи