Семантико-синтаксична структура речень з чотиривалентними предикатами - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: Городенська Катерина Григорівна, доктор філологічних наук, професор, Інститут української мови, заступник директора. Офіційні опоненти: Вихованець Іван Романович, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Інститут української мови, завідувач відділу історії та граматики української мови; Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра сучасної української мови, Кабінет Міністрів України, м. Захист відбудеться "16" вересня 2003 року о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Конститутивну роль у формуванні речення відіграє предикат, що детермінує кількісний склад та якісний характер непредикатних компонентів. В історії розвитку досліджень, присвячених теорії валентності, виділяють кілька етапів. Валентність розглядали лише з опорою на дієслово та його роль у побудові речення. Особливий їх різновид становлять чотиривалентні предикати, домінанту яких сформували дієслова зі значенням руху, переміщення та конкретної фізичної дії. Мета роботи - зясувати закономірності формування семантико-синтаксичної структури речень на основі чотирьох валентностей дієслівних предикатів у сучасній українській літературній мові.У першому розділі "Валентність і семантико-синтаксична структура елементарного речення" проаналізовано наукову літературу, що відбиває етапи вивчення валентності, її звязок із семантико-синтаксичною структурою елементарного речення, розкрито специфіку предиката як конститутивного компонента речення і непредикатних компонентів, зумовлених його валентністю, викладено засади основних концепцій семантичної структури речення, визначено диференційні ознаки семантично елементарного речення. У другому розділі "Семантико-синтаксична структура речень з чотиривалентними предикатами руху, переміщення" подано семантичну і словотвірну характеристику чотиривалентних дієслів руху, переміщення, проаналізовано співвідношення їхніх облігаторних і факультативних непредикатних компонентів, визначено особливості кореляції семантичної і формально-граматичної структури в елементарних двоскладних та односкладних реченнях з цими предикатами, установлено специфіку прислівних і детермінантних другорядних членів у структурі речень, породжених ними. Синтаксема з функцією субєкта дії предикатна синтаксема зі значенням руху дві локативних синтаксеми, що характеризують вихідний і кінцевий пункти руху інструментальна синтаксема на позначення засобу руху. Перший тип обєднує такі шість різновидів: 1) облігаторна інструментальна синтаксема з функцією засобу руху і факультативні локативні синтаксеми, що встановлюють вихідний і кінцевий пункти руху: Родина їде поїздом; Хлопець поїхав велосипедом; 2) дві облігаторних синтаксеми - інструментальна й локативна, що вказує на вихідний пункт руху, та факультативна локативна синтаксема на позначення кінцевого пункту руху: Брати виїжджають з міста таксі; Артисти летять з Києва літаком; 3) дві облігаторних синтаксеми - локативна із значенням кінцевого пункту руху та інструментальна й факультативна локативна синтаксема, що визначає вихідний пункт руху: Юнаки приїхали до річки мотоциклами; Делегація прибуває до Одеси поїздом; 4) облігаторні локативні синтаксеми на позначення вихідного й кінцевого пунктів руху та факультативна інструментальна синтаксема: Хлопці приїхали з табору до села; Команда летить з Києва до Парижа; 5) облігаторна локативна синтаксема з функцією вихідного пункту руху та дві факультативних синтаксеми - локативна, що характеризує кінцевий пункт руху, й інструментальна: Бабуся приїде зі Львова; Туристи припливли з Ялти; 6) облігаторна локативна синтаксема, що вказує на кінцевий пункт руху, і дві факультативних синтаксеми - локативна зі значенням вихідного пункту руху та інструментальна: Вони доїхали до селища; Гості приїздять до Києва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ