Семантико-синтаксична організація речень з дієслівними предикатами мовлення - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукСаме складність природи цієї лінгвістичної реалії і привела багатьох дослідників до виокремлення різних відносно самостійних її аспектів, а отже, зумовила формування різноманітних напрямків у її вивченні. Формування поняття системних звязків у фонетиці дало можливість припустити, що інші рівні мови також мають системну організацію, і таким чином сформувалось уявлення про мову як про систему систем. Структурно-семантичний опис речень із дієсловами-предикатами ЛСГ мовлення має безпосередній звязок з такими важливими питаннями синтаксичної теорії, як співвідношення семантичної і формальної структури речення, зясування загальної типології простого речення і виділення тих часткових (конкретних) структур, на варіюванні яких і ґрунтується узагальнене розуміння його структурних схем (моделей). На ґрунті сучасних здобутків науки про мову, повязаних з вивченням речення як багатоаспектного явища - не тільки формально-граматичного, а й семантико-синтаксичного і комунікативного, визначити і зясувати специфіку типів структурної та семантичної організації речень з дієслівними предикатами, що характеризуються загальним значенням мовленнєвої діяльності у сучасній українській літературній мові. Для реалізації поставленої мети необхідно розвязати такі завдання: 1) зясувати концептуальний апарат різних течій семантико-синтаксичного аналізу, визначити ступінь ефективності застосування різних варіантів семантико-синтаксичного аналізу до речень з дієсловами ЛСГ мовлення;У першому розділі - "Дієслівні предикати мовлення як центральні компоненти семантично елементарного речення" - розглядається проблема семантичної класифікації дієслівних предикатів у лінгвістичній літературі, зясовується статус мовлення як універсальної семантичної категорії, обґрунтовуються принципи виділення ЛСГ предикатів мовлення у складі дієслівної лексики сучасної української мови та визначається її склад, описуються валентнісно-інтенційні характеристики предикатів мовлення. Автори досліджень виділяють у дієсловах на позначення мовленнєвої дії цілу низку диференційних ознак, відмінних як за обсягом, так і за співвіднесеністю між собою. Дані дослідження дозволили сформулювати такі класифікаційні ознаки дієслівних предикатів мовлення: Для виділення ЛСГ предикатів мовлення дієслівна лексика сучасної української мови підлягала аналізу з позицій вищезазначених критеріїв. До складу виділеної групи увійшли одиниці такої семантики: 1) дієслова зі значенням загального процесу говоріння - базікати, балакати, висловлювати, говорити, казати; Теорія інтенції, навпаки, основним критерієм кваліфікації дієслів ставить конкретизацію їх семантичних поширювачів, разом з тим вона не зважає на кількість аргументів, розглядаючи лише загальну програмованість обєктів семантикою дієслова.Семантико-синтаксичний рівень представляє семантичну структуру речення в тісному звязку з його формально-синтаксичною організацією і, базуючись на семантико-синтаксичних відношеннях та виділених на їх основі компонентах, виступає проміжною ланкою, що зєднує глибинну і поверхневу структури. Разом з тим, класифікація дієслівних значень має свої особливості у тому, що повинна враховувати також синтагматичні і парадигматичні звязки дієслів. Основним показником належності дієслова до лексико-семантичної групи мовлення є наявність у його значенні базової архісеми "усно висловлювати думки, почуття". Формування структурних типів речень з дієслівними предикатами мовлення зумовлюється такими факторами: а) валентнісними особливостями предикатів; Валентнісні особливості предикатів, що полягають у спроможності програмування кількості і якості конституентів речення, є основою формування мінімального структурного типу речення.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ