Семантико-синтаксична категорія наслідку в складному реченні у книжних стилях сучасної української мови - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Дорошенко Сергій Іванович, професор кафедри української мови, Харківський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Шульжук Каленик Федорович,завідувач кафедри української мови, Рівненський державний гуманітарний університет; Захист відбудеться 17.01.2002р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.053.03 Харківського державного педагогічного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: м.Дослідження означеної теми іде в річищі однієї з важливих проблем сучасної лінгвістики - вивченні семантики і структури синтаксичних одиниць, їх взаємозвязку в синтаксичній системі мови, що актуалізує комплексний аналіз синтаксичних категорій української мови з урахуванням різноманітності форм їх вираження та специфіки комунікативних характеристик. Розгляд речень наслідку зумовлюється не тільки стратегічним напрямком дослідження складних речень як системи, а й конкретними, “тактичними” потребами: найретельніше проаналізувати способи вираження однієї з семантико-синтаксичної категорії в системі мови. Мета дослідження полягає у формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному і комунікативному описуванні предикативного компонента наслідку в структурі різних типів складних речень - складнопідрядних, складносурядних і безсполучникових складних речень. Відповідно до мети дослідження в дисертації розвязуються такі завдання: 1) на основі аналізу логічного компонента інформативної наслідкової семантики здійснити власне лінгвістичну інтерпретацію категорії наслідку; Теоретичне значення праці полягає в одержанні нових даних стосовно граматичних і семантичних засобів оформлення відношення причини і наслідку в різних структурах складних речень, що розширює наукову характеристику складних речень з компонентом наслідку і відкриває перспективу їх подальшого вивчення.У другому підрозділі “Теоретичні засади вивчення категорії наслідку” констатовано, що семантико-синтаксична категорія наслідку, втілювана в різні структурні моделі складного речення - сполучникові і безсполучникові, ґрунтується на логіко-філософському трактуванні взаємоповязаності причини і наслідку. Наслідок відноситься до класу подій, що дозволяє за узагальненим поняттям наслідку (в логічно-філософському плані) вбачати ситуації, дії, які зумовлюють виникнення інших ситуацій, дій, умовиводів, результатів. У процесі аналізу засобів формування наслідку в складних структурах була звернена увага на те, що, крім складеного сполучника так що, в оформленні складнопідрядних речень наслідку функціонують сполучники внаслідок чого, в результаті чого, від чого, завдяки чому, через що, наприклад: Роки його правління знаменувалися посиленням утисків населення і цілим рядом повстань, внаслідок чого Понтій Пілат був зміщений з посади (А.Коваль); Плідно попрацювали робітники шахти Краснодонської і Павлоградської в цьому місяці, в результаті чого на сьогодні маємо запас вугілля до початку наступного місяця (З газет); Рудигер недбало поплескував абата по плечу, від чого Бодо щулився і карався ще більше (П.Загребельний); У фразеологічному словосполученні слова поєднані за своїм переносним значенням, завдяки чому й створилося і виражається спільне їх, зовсім нове значення (М.Каранська); У другій фразі слово лежачу виконує функцію невластивого українській мові активного дієприкметника, через що фраза звучить важко, неприродно, штучно (Б.Антоненко-Давидович). Новостворені складені сполучники слід відрізняти від надто схожих прийменниково-займенникових поєднань типу внаслідок цього, в результаті цього, від цього(того), завдяки цьому, через це (те), які використовуються в складних (але не складнопідрядних) реченнях з компонентом наслідку, зокрема в складносурядних і безсполучникових реченнях наслідку. Це визначає принципову відмінність новостворених сполучників наслідку і прийменниково-займенникових сполук, яка полягає в тому, що: 1) наслідкові сполучники не припускають можливості поєднуватися з сполучниками сурядності і або а (у значенні і), тому неможливим виявляється речення * Дослідження проводилося протягом багатьох місяців, і внаслідок чого результати не викликають сумнівів, тим часом як прийменниково-займенникові сполуки функціонують як з сурядними сполучниками, так і без них, наприклад: Філоксера живе на виноградних корінцях, висисає з них сік - і через те кущ засихає (М.

2. Основний зміст роботи