Семантико-граматичні типи власне прислівних складнопідрядних речень - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Семантико-граматичні типи власне прислівних складнопідрядних реченьРобота виконана на кафедрі української мови Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Загнітко Анатолій Панасович, Донецький національний університет, професор, завідувач кафедри української мови Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Поповський Анатолій Михайлович, професор кафедри української мови Дніпропетровського національного університету кандидат філологічних наук, доцент Арешенков Юрій Олександрович, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету синтаксичний граматичний речення Івано-Франківськ, Захист відбудеться “12“ _квітня_ 2002 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м.Відсутність монографічного опису складнопідрядних речень з власне прислівними підрядними частинами визначає актуальність дисертаційного дослідження. Своєчасність семантичного аналізу конструкцій із прислівними підрядними частинами визначається відсутністю їхнього послідовного і детального опису й розбіжностями у термінології та у визначенні їхнього статусу в системі складнопідрядних речень сучасної української мови, простеженні особливостей співвідношення/неспіввідношення з однотипними/різнотипними структурами, встановлення закономірностей одно-/міжярусних перетворень, напрямів і шляхів їхньої модифікації, потенційних можливостей формальної і семантико-синтаксичної варіативності. Мета роботи полягає в обґрунтуванні статусу складнопідрядних речень з власне прислівними підрядними частинами в синтаксичному ладі української мови та встановленні їхніх ядерних/напівпериферійних/периферійних формально-граматичних і семантичних типів. 2) простежити семантико-граматичні типи власне прислівних підрядних частин через: а) визначення семантико-синтаксичних відношень у структурі складнопідрядних речень з власне прислівними підрядними частинами; б) встановлення типології форм реченнєвотвірного підрядного синтаксичного звязку у складнопідрядних реченнях з власне прислівними підрядними елементами; в) вирізнення граматичних типів власне прислівних підрядних частин та виявлення специфіки сполучування тотожних/нетотожних за будовою предикативних частин; г) зясування семантичних типів власне прислівних підрядних частин, їхнє співвідношення у загальній системі складнопідрядних речень з прислівними/неприслівними підрядними частинами; Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у встановленні статусу складнопідрядних речень з власне прислівними підрядними частинами у системі синтаксичних одиниць сучасної української мови, зясуванні семантичних типів складнопідрядних речень з присубстантивними, прикомпаративними та обєктними підрядними частинами, систематизації засобів звязку між предикативними частинами, що виражаються асемантичними сполучниками та сполучними словами, визначенні стосунку власне прислівних підрядних частин до системи синтаксичної деривації, встановленні закономірностей їхньої одноярусної та міжярусної трансформації, виявленні специфіки дифузії та синкретизму семантики складнопідрядних речень з підрядними частинами власне прислівного типу .У вступі визначено обєкт і предмет дослідження, обґрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання, визначаються методи дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, коментується ступінь апробації основних положень дисертації.Аналізується стан вивчення складнопідрядних власне прислівних речень у сучасній українській лінгвістичній науці (І.Р.Вихованець, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська, І.І.Слинько, І.Г.Чередниченко та ін.), зясовуються теоретичні передумови дослідження складнопідрядних власне прислівних речень (О.О.Шахматов, М.С.Поспєлов, Є.В.Кротевич), окреслюється нетотожність логіко-граматичного і формально-граматичного підходів до класифікації складнопідрядних власне прислівних речень (пор. погляди Л.А.Булаховського, О.С.Мельничука, О.Н.Савченка та ін.). У розділі констатується співвідношення/неспіввідношення формально-граматичного, логіко-граматичного і структурно-семантичного (семантико-структурного) підходів до розгляду складнопідрядних власне прислівних речень, оскільки в кожному випадку за основу береться цілісність вираженого складнопідрядним реченням змісту, який не дорівнює простій арифметичній сумі його складників та наявність спеціальних засобів позначення підрядності (спільні ознаки), водночас при логіко-граматичному підході за основу береться ототожнення структур складного і простого речення (що суперечить самому поняттю складного речення), а при формально-граматичному - враховується особливість сполучувального елемента як основна диференційна ознака різновидів складнопідрядних речень.

Основний зміст дисертаційної роботи