Семантико-функціональна транспозиція часових форм дієслова в поліпредикативних структурах сучасної української мови - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Барчук Володимир Михайлович, кафедра української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Проблема вивчення функціональних можливостей граматичних категорій, спроможності їхніх форм реалізуватися у не властивих для них умовах і виконувати функції інших граматичних форм належить до числа дискусійних у сучасній лінгвістиці. Однак питання граматичної транспозиції, зокрема грамемної, у межах граматичної категорії часу залишається одним із ключових і найбільш актуальних в українській мовознавчій науці. Як в українській лінгвістиці, так і в славістиці загалом транспозицію часових форм дієслова найчастіше розглядають як явище тексту (макротексту), коли транспозиційна функція часової форми виникає під впливом певної текстової одиниці (як правило, попереднього речення із визначальною часовою семантикою), також як явище ситуації, де транспозицію часової форми нерідко спричинює пресупозиція, інтонація, або з позицій аналізу певних аспектів, не розмежовуючи при цьому сфери її реалізації. Піддубської, при аналізі транспозиційних процесів у сфері граматичної категорії часу поліпредикативні структури (далі - ППС) були залучені тільки частково і специфіка часових дієслівних заміщень у цих синтаксичних конструкціях не розглядалася. визначити засоби встановлення транспозиційної функції часових форм дієслова в поліпредикативних структурах; зясувати роль взаємодії предикатів, а також непредикативних компонентів конструкції при транспонуванні, вплив цієї взаємодії на транспозиційні процеси в межах граматичної категорії часу;Семантичні центр і ядро репрезентують часові дієслівні форми, вжиті у прямому значенні, зону периферії - форми із транспонованим значенням; вона є ланкою, що поєднує суміжні грамеми категорії часу. Налічуємо 12 типів транспозиційної функції часових форм дієслова, 11 з яких зумовлені темпоральним значенням ППС: - 10 двограмемних, виділених за кількістю семантичних зон, у які транспонується часова форма, і за видовою ознакою дієслова: 1) форма теперішнього у сфері минулого, 2) форма теперішнього у сфері майбутнього, 3) форма минулого часу недоконаного виду (далі - НДВ) у сфері теперішнього, 4) форма минулого часу доконаного виду (далі - ДВ) у сфері теперішнього, 5) форма минулого ДВ у сфері майбутнього, 6) форма майбутнього НДВ у сфері теперішнього, 7) форма майбутнього НДВ у сфері минулого, 8) форма майбутнього ДВ у сфері теперішнього актуального, 9) форма майбутнього ДВ у сфері теперішнього неактуального, 10) форма майбутнього ДВ у сфері минулого; Аналіз здійснено за такою схемою: 1) типологія значень грамеми, у темпоральну сферу якої відбувається транспозиція; 2) засоби встановлення транспозиційної функції дієслівної форми в ППС; 3) супровідна семантика, що сприяє транспозиції; 4) семантичні типи ППС із транспонованою дієслівною формою; 5) семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами ППС з часовими формами у первинній і транспозиційній функції; 6) співвіднесеність транспонованої форми і її відповідника в прямому значенні за видовою ознакою; 7) структурні типи КСК (при аналізі транспозиції форм майбутнього ДВ у сферу презенса і претерита). Адже 1) функціонування форми майбутнього ДВ у сфері невласне-теперішнього зумовлює протиріччя між морфологічним і контекстуальним значеннями форми; 2) форма майбутнього ДВ за межами контексту сприймається як така, що вказує на дію майбутнього; 3) вираження значення теперішнього неактуального формою майбутнього ДВ потребує особливих контекстуальних умов: семантики повторюваності дій, вказівки на звязок ситуації з періодом теперішності; а компоненти, що творять цей контекст, є компонентами конструкції, а не дієслова. Показниками семантики теперішнього в ППС із транспонованою формою майбутнього ДВ і, відповідно, засобами встановлення транспозиційної функції цієї форми є 1) предикати в ролі простого дієслівного присудка, виражені дієсловом теперішнього часу в прямому значенні, а також у функції іменного складеного присудка або головного члена односкладного речення із дієслівною звязкою бути в формі презенса; 2) заперечення (частка не) при транспонованій формі майбутнього ДВ; 3) вставні слова буває, трапляється: Кажуть, Аристид справедливий, як Бог, не скривдить, не ошукає помольця.… (В.Основу транспозиції часових форм дієслова становить перехід між грамемами граматичної категорії часу, який відбувається на рівні семантики при збереженні морфологічної та синтаксичної природи вихідної дієслівної одиниці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ