Семантика та структурні типи речень з ментальними предикатами - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника СЕМАНТИКА ТА СТРУКТУРНІ ТИПИ РЕЧЕНЬ З МЕНТАЛЬНИМИ ПРЕДИКАТАМИРоботу виконано на кафедрі загального і германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік НАПН України Кононенко Віталій Іванович, завідувач кафедри загального і германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Захист відбудеться «18» жовтня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Предикат як центральна синтаксема, від валентності якої залежить кількісно-якісний склад речення, виражає його семантико-синтаксичні особливості. Структуру предикативної одиниці, якою є речення, сучасні мовознавці досліджують з позицій семантичного, семантико-синтаксичного, формально-граматичного, функціонально-комунікативного аналізу. У визначенні типології речень та їх структурних компонентів дослідники звертаються до змістового наповнення синтаксичних одиниць, застосовуючи семантичний підхід до їх вивчення. Мета дисертації - на базі сучасних здобутків науки про мову, повязаних з вивченням речення як багатоаспектного семантико-синтаксичного і комунікативного явища, визначити і зясувати специфіку структурної та семантичної організації речень з предикатами, що характеризуються загальним значенням ментальної діяльності в сучасній українській літературній мові. У роботі використано такі методи семантичного опису предиката, як тлумачення: структуру предикатної одиниці розглянуто як набір певних семантичних компонентів; з допомогою спостереження визначаються особливості предикатів, їхня структура (в парадигматиці) та функціонування (у синтагматиці); порівняння - для характеристики диференційних ознак предиката, а також вияву його синкретичних значень; дистрибуція - для встановлення сполучувального потенціалу одиниць; моделювання для визначення семантичної, семантико-синтаксичної і формально-граматичної структур елементарних простих та складних речень; трансформація - для аналізу семантики та синтаксичних структур із варіантними виявами субєкта, обєкта, а також поліпредикатних структурно-семантичних модифікацій.У першому розділі “Теоретичні засади вивчення ментальної предикації” висвітлено логіко-лінгвістичний зміст поняття “ментальність”, окреслено лексико-семантичне поле ментальних предикатів, концепції дослідження їх метамови, а також семантичні потенції предикатів цього типу у семантико-синтаксичній структурі речення. Оскільки на вибір граматичної моделі впливає вибір того чи іншого предиката, то природно, що саме предикат визначає тип мінімальних моделей речення і є центральним компонентом валентної моделі, здатним імплікувати функціонально-синтаксичні позиції її складників. Відомо, що мислення як процес, передбачає такі компоненти: субєкт, сам процес, обєкт, інший обєкт, місце, знаряддя, характеристику процесу, часовий параметр. Розглядаючи речення з точки зору центральних компонентів його семантичної структури (субєкт, предикат, обєкт), висловлювання Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Оскільки центральною семою ментальних предикатів є дієслово думати, а мислити можуть тільки живі істоти, то на семантичному рівні предикати такого типу характеризуються обєктною спрямованістю ментального процесу чи стану: А Цітерея тим часом новий обмірковує задум (М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ