Семантика та особливості функціонування відіменних прийменників у російській мові - Автореферат

Дніпропетровський державний університет СЕМАНТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІДІМЕННИХ ПРИЙМЕННИКІВ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІНауковий керівник: кандидат філологічних наук, професор, Сидоренко Євдокія Миколаївна, Сімферопольський державний університет, професор кафедри російської мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент, Прадід Юрій Федорович, Кримський факультет Університету внутрішніх справ, завідувач кафедри українознавства та мовної підготовки; кандидат філологічних наук, доцент, Козлова Ольга Євгенівна, Дніпропетровський державний університет, доцент кафедри російської мови. Захист відбудеться 26 листопада 1998 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320625, м.Таке вивчення можливе як з позицій діахронії, коли враховується вся історія розвитку слів, явищ мови, так і з позицій синхронії, коли в центрі уваги дослідника стає слово або факт мови в його синтагматичному аспекті, з урахуванням їх оточення і звязків. У лінгвістичних роботах, присвячених похідним прийменникам, основна увага приділялася діахронії: визначено зміст цього терміну, подана типологія окремих процесів, названі результати діахронної трансформації і т. ін. Не менш важливим є синхронний аспект, бо прийменники одночасно повернуті до імені, з яким вони тісно взаємодіють, і до дієслова, від якого залежить відмінкова група. Похідні прийменники за семантичною енергією, наявною в них, наповняють простір між двома полюсами: з одного боку знаходяться похідні відадвербіальні, рідше - відіменні прийменники, що порівняно недавно відірвалися від вихідних номінативних слів і зберігають з ними живий семантичний звязок (навстречу, мимо, по причине, с целью і под.); з другого боку - формальні, “пусті” першотвірні прийменники, що досягли найвищого ступеня абстракції (по, с, в і под.). Для реалізації цієї мети необхідно розвязати низку конкретних завдань: описати всі можливі випадки поповнення прийменників за рахунок іменників, тобто визначити імміграційний потенціал відіменних прийменників; виявити семантичну специфіку відіменних прийменників; описати особливості функціонування; показати місце відіменних прийменників серед аналітичних засобів російської мови, зіставивши їх з відповідними засобами в кримськотатарській мові; охарактеризувати роль відіменних прийменників у реалізації мовленнєвої свободи мовця.У першому розділі - “Відіменні прийменники в системі препозиційної лексики російської мови” описуються теоретичні основи дослідження: подається визначення поняття перехідності в системі частин мови, функціональні омоніми характеризуються як результат діахронної трансформації, визначається обсяг і межі імміграційного потенціалу прийменників. Все сказане зумовило наш інтерес до прийменників, утворених шляхом переходу з іменників. Далі в роботі зазначається, що процес трансформації іменників у прийменники належить до числа нових і новітніх явищ. У першому випадку мова йде про прийменники, утворені шляхом діахронної трансформації зі сполучення іменника, прислівника, дієприслівника і першотвірного прийменника (по причине, в направлении, с целью, в целях і под.; вслед за, вместе с, в целях і под.; начиная с і под.); у другому - про трьохслівні прийменники, що складаються зі сполучення іменника і першотвірного прийменника, приєднаного до іншого прийменника (в связи с, в соответствии с, по направлению к, по пути к, в сравнении с, в ответна і под.). Так, наприклад, прийменник в области, вказуючи на сферу діяльності, обмежується сполучуваністю з певним колом іменників і дієслів: работать в области образования, проблемы в области естественных наук і под.; прийменник насчет має значення, близьке до прийменників относительно, по поводу, але реалізується воно тільки при дієсловах зі значенням нематеріальної дії (найчастіше думки, почуття, мовлення): Остап осведомился насчет вина (Ильф и Петров); значення прийменника в отношении формулюється на основі значення іменника отношение шляхом поступового послаблення звязків з супутним дієсловом і підсилення звязків з наступним іменником: Книга очень любопытна в отношении ее успеха у читателей (Газ.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ