Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Дубенко Олена Юріївна, кафедра теорії та практики перекладу германських мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент Захист дисертації відбудеться 21 грудня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул.Червоноармійська, 73).Дослідники підкреслюють творчий характер процесу створення нових авторських тропів, їх роль у культурній еволюції (Ю.М.Лотман, Е.МАККОРМАК). Проте особливості синтактики тропів у художніх прозових творах фактично не вивчалися, не визначені параметри синтактики тропів. Інтеграція семантики, синтактики та прагматики тропів, комплексний підхід до аналізу тропів у художньому творі дозволить всебічно розглянути властивості тропів, виявити взаємозвязок усіх сторін семіотики тропів у тексті. У прозовому тексті авторські тропи можуть відігравати важливу роль у поетизації прози, особливо якщо автор широко використовує тропи у своїх творах. Проза Томаса - це проза автора, провідним жанром у творчості якого є поезія, тому вона має багато рис, притаманних як поетичним творам цього митця, так і поетичній мові взагалі.У художній літературі, в словесності є “різниця, якої не знають інші мистецтва, - це вірш і проза” (Б.М.Ейхенбаум), тобто дві основні форми словесного вираження. Протиставлення поезії та прози як двох типів словесного мистецтва не є абсолютним, вони являють собою основні форми художньої мови, які то відчутно розрізняються, то гранично зближуються й виявляють своєрідні перехідні форми (Л.О.Новіков). Проблеми поетики та повязаних з нею понять поетичної мови, поетичності розглядалися в численних роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників (Ю.М.Тинянов, В.Б.Шкловський, Р.Якобсон, Я.Мукаржовський, Я.Славіньський, Ю.М.Лотман, В.П.Григорєв, В.Шмідта ін.). Згідно з функціональним підходом, поетичність - це текстова функція або спосіб комунікації; структурний підхід описує поетичність як текстову структуру. Проблема поетизації художньої прози вперше була досліджена В.Шмідом, який визначає поетизацію як введення поетичності в прозовий текст за допомогою таких прийомів організації твору: внесення в текст елементів міфологічного мислення, розгортання тропів, парадигматизація тексту, міжтекстові алюзії.Основними семантичними типами тропів у ранніх оповіданнях Томаса є антропоморфні та біоморфні виразові засоби, які становлять майже 80% усіх тропів. Автор передає своє бачення духовної близькості світу природи й людини: He brothered the world around him; He brothered the rain (“The Tree”). Ці тропи особливо виразно демонструють звязок мікросвіту й макросвіту, людини та природи: A world in him went round and round, and a sun rose, and a moon fell (“The Visitor”) ; Life would go on in the veins, in the bones, in the binding flesh that had their seasons and weathers (“The Enemies”). Основним різновидом взаємодії тропів у мікроконтексті речення в оповіданнях Томаса є взаємодія семантично однорідних тропів - метафор з метафорами або порівняннями: Not only a mandrake screams; torn roots have their cries; each weed Mr Owen pulled out of the ground screamed like a baby (“The Enemies”) - метафора метафора порівняння. При взаємодії компонентів РТ реалізуються одночасно два прийоми поетизації - розгортання тропів і стилістична конвергенція, як у наведеній розгорнутій метафорі mist - mother, в інших розширених тропах sleep - girl, world - ball (“The Dress”), lawn - sea (“The Tree”), shadows - people (“In the Garden”), landlord - wolf (“A Story”): The landlord stood at the door to welcome us, simpering like a wolf.Тропеїчне поле (ТП) визначається як структурно та тематично організований фрагмент тексту, який характеризується настановою на максимальну образність, вирізняється високою концентрацією тропів та являє собою яскравий прояв оригінального, авторського бачення світу. Проте, якщо орнаментальне поле охоплює весь текст і тому його межі рухомі, а саме його виділення є досить умовним, то під тропеїчним полем розуміються певні частини тексту, які мають конкретні межі - одну або декілька прозових строф. Тропеїчне поле “Туман”, що збігається з межами прозової строфи, включає 10 антропоморфних та зооморфних тропів - 8 метафор та 2 порівняння, в тому числі розгорнуту метафору mist - mother. Тропеїчне поле в оповіданні “A Prospect of the Sea” містить 16 тропів, серед них 14 мейотичних тропів та 2 гіперболи, що відображають перетворення природних обєктів. Ранні твори митця, що характеризуються великою кількістю тропеїчних засобів, містять 3-4 тропеїчних поля (оповідання “The Enemies ”, “A Prospect of the Sea”, “The Dress” та ряд інших).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ поетизація твір проза повтор