Семантика музично-пісенного фольклору (на історіографічній базі досліджень ХIХ–ХХ ст.) - Автореферат

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ СЕМАНТИКА МУЗИЧНО-ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУРобота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і мистецтв України. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Іваницький Анатолій Іванович, Київський національний університет культури та мистецтв, професор кафедри фольклористики та народно-пісенного виконавства Захист відбудеться “19” вересня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.01 Харківської державної академії культури за адресою: 61003, Харків, Бурсацький спуск, 4, мала зала. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, Харків, Бурсацький спуск, 4.В дисертаційних дослідженнях питання семантики музично-пісенного фольклору не піднімалось. Вивчення семантики музично-пісенного фольклору підводить до необхідності нового розуміння культури в цілому. Враховуючи стан розробленості проблеми, необхідним і актуальним є узагальнення й систематизація вже дослідженого - доробку вчених інтонаційного напряму вивчення музично-пісенної семантики та виявлення подальших напрямів дослідження. Тема дисертації виконувалася згідно планів та наукових програм Харківської державної академії культури, де передбачені, наукові дослідження регіональних фольклорних культур, а також розробка теоретичних проблем сучасної української етномузикології. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому. що в українському етномузикознавстві вперше в дисертаційному дослідженні поставлена і вивчається проблематика семантики музично-пісенного фольклору: - узагальнено результати досліджень науковців щодо проблеми семантики музично-пісенного фольклору;У першому розділі "Передумови осмислення музики в історії культури" критично переосмислено процес та результати досліджень семантичної проблематики, прослідковано розвиток уявлень про музичну семантику від античності до нових часів, визначено напрями розробки дисертаційної теми. У другому розділі “Теоретичні й методичні основи дослідження” простежено формування ритмо-структурного методу, виявлено його можливості в розробці проблеми семантики музично-пісенного фольклору, викладено загальну методологію дослідження. Вироблення удосконаленого інтонаційного методу в лоні інтонаційного напряму дослідження традиційно пісенності зробило можливим застосування категорій семіотики в розробці проблеми семантики музично-пісенного фольклору. Це: усвідомлення ролі мислення в творенні музики; вказано на спільну якість інтонацій мовлення й музики - “тонність”, - яка залишається в традиційній пісенності на первинному рівні; визначено виразові засоби як носії смислу; вказано на біологічні передумови виникнення інтонації. Система основних теоретичних положень може бути представлена таким чином: визнання функціональних взаємозвязків мислення, мовлення й традиційної пісенності; визнання єдиних генетичних джерел інтонацій мовлення й пісенного фольклору, музики; визнання залежності інтонаційних узагальнень - типів інтонування - від розвитку музичного мислення в історії традиційної музичної культури; усвідомлення специфіки інтонаційної системи традиційної пісенності як співіснування декількох інтонаційно-смислових шарів; визнання психофізіологічного підґрунтя інтонаційної семантики пісенного фольклору музики взагалі.Виявлено закономірності історичної послідовності виникнення, розвитку й удосконалення методів дослідження проблеми семантики музично-пісенного фольклору - ритмо-структурного, інтонаційного та семіотичного. Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує звязки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Зясовано специфіку семантичних кодів музично-пісенного фольклору на рівнях інтонації та ритмо-структури. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період утворення інтонаційних смислів, має біологічне підґрунтя і в “знятому” вигляді залишається в наступних смислових шарах інтонацій традиційної пісенності. Зважаючи на складність музично-семантичної проблематики, реферовану дисертаційну працю слід розглядати як крок на довгому майбутньому шляху опрацювання проблеми семантики музично-пісенного фольклору.

Основний зміст роботи