Семантика і структура поліпредикативних сполучникових конструкцій з пояснювальними відношеннями - Автореферат

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Ожоган Василь Михайлович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри української мови. Офіційні опоненти: граматичний семантика сполучниковий доктор філологічних наук, професор Леута Олександр Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Захист відбудеться «18» березня 2010 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.03 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, 25006, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 25006, м.Одним з найцінніших надбань сучасної граматичної теорії виступає усталення погляду на речення як неодновимірну, багатопланову одиницю, яка характеризується чіткою диференціацією й водночас тісною взаємодією всіх своїх рівнів. Так, учення про пояснення в простому реченні опрацьовували Л. Обєктом спеціальних студій в українському мовознавстві складні конюнктивні речення з пояснювальними семантико-синтаксичними відношеннями між компонентами постали в працях С. Незважаючи на важливі спостереження, зроблені синтаксистами в межах згаданих робіт, на сучасному етапі розвитку лінгвоукраїністики залишається недостатньо зясованим статус поліпредикативних сполучникових конструкцій із пояснювальними семантико-синтаксичними відношеннями в загальній класифікації складних речень, а пояснення як окремий тип мовного значення потребує більш детального опису. Тему кандидатської дисертації затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 6 від 24 грудня 2007 р.) та узгоджено на засіданні Наукової ради «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол № 43 від 3 липня 2008 року).Пояснювальні відношення визнано такими відношеннями, що формуються на ґрунті логічного значення тотожності, уточнення чи узагальнення й утілюються в складному реченні, компоненти якого поєднані спеціалізованими для вираження таких значень сполучниками. У роботі визначено складні сполучникові речення з пояснювальними відношеннями як поліпредикативні утворення, частини яких поєднані за допомогою пояснювальних (чи ізофункційних) сполучників, що виражають пояснювальне значення між складниками, яке формується на ґрунті ототожнення, уточнення чи узагальнення вміщених у предикативних компонентах відомостей. Віддзеркалені в предикативних частинах ситуації в позамовному світі можуть вступати між собою в логічні відношення а) тотожності, що встановлюються між еквівалентними поняттями чи різними позначеннями того самого поняття, напр.: Часто думаючи про ці польоти, Сава почав здогадуватись, що колись давним-давно люди не мали або майже не мали тіл, тобто питома вага людського тіла була легша за повітря (Василь Рубан); б) включення, що полягають у співвіднесеності двох (кількох) понять до третього як часткових, окремих складників з цілим, напр.: Повкривавши дітей, Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день, тобто варити, прати, доїти корову, годувати дітей, прибирати в хаті і до того всього вчасно вийти на роботу в артіль та чесно працювати разом зі всіма людьми, щоб на неї не нарікали люди, що коли вона головиха, то можна й відлежуватися (Григір Тютюнник); в) перехрещування, коли обсяг одного поняття частково входить до обсягу іншого, напр.: Я прийму твоє кохання, якщо ти випєш вина і зїси свинини, тобто зробиш те, що Кораном заборонено і що роблять християни (Павло Загребельний); г) суперечливості (контрадикторності), що передбачають антонімійність, протилежність за значенням компонентів пояснювальної конструкції, напр.: Дівчина пригадала, що має в місті родичів, тобто вони не рідні, а гарні друзі її батька (Дмитро Малаков) або д) взагалі виступати непорівнюваними поняттями, напр.: Отож, про «колись» і «тепер». Залежно від прийомів, за допомогою яких відбувається звуження обсягу висловленої інформації, та формальних показників семантико-синтаксичних відношень пояснювально-уточнювальне значення має реалізацію в кількох групах конструкцій: 1) пояснювально-зясувальних, змістові відношення в яких маркуються сполучниками тобто (цебто, себто), а саме, напр.

Основний зміст дисертації