Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мові - Автореферат

Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мовіЦі завдання реалізуються передовсім у дослідженні лексичного рівня мови як знаряддя й наслідку категоризаційно-оцінної діяльності певної лінгвокультурної спільноти, як скарбниці її знань, уявлень, досвіду, самобутності світосприйняття. Важлива роль у контексті цих проблем належить дослідженню складу й структури угруповань лексики на позначення внутрішнього світу людини, зокрема її емоційно-афективних станів, а також аналізові семантичної мотивації таких лексем. Це пояснюється винятково вагомою роллю «внутрішніх» відчуттів у житті особи: «сенс нашого існування має афективну, емоційну природу… Не маючи емоцій, тобто не вміючи відчувати радості й печалі, гніву і провини, ми не були б у повній мірі людьми» (К.Ізард). Лексичні засоби номінації емоцій та почуттів у польській мові й деінде вже були обєктом дослідження таких учених, як Р.Ґжеґорчикова, М. Дисертаційна праця концептуально повязана з науковим проектом Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні проблеми філології», а також із напрямком студій з походження, розвитку та особливостей функціонування польської мови, що опрацьовують на кафедрі полоністики Інституту філології.«Теоретичні та методологічні засади семантичного аналізу лексики на позначення емоційно-афективних станів» присвячено висвітленню загальних питань, повязаних зі специфікою дослідження назв на позначення афективної сфери особистості. У словах можна записати думки, натомість не можна у словах записати почуттів» (А.Вєжбіцка); пор. статистичні дані, згідно з якими людина виявляє свої емоції та почуття у 55% випадків за допомогою міміки, у 38% - голосом і лише у 7% словами (Д. «Семантико-структурні особливості назв емоційно-афективних станів у польській мові» містить семантичний аналіз мікрополів трьох базових емоційних складників внутрішнього світу людини - радості, смутку, страху - і складається з відповідних підрозділів. Внісши необхідні зміни й уточнення до категоріального апарату польових досліджень емоційної лексики, ми здійснюємо аналіз семантико-структурних особливостей відповідних назв за такими семантичними параметрами: первинність / вторинність назви емоції (афекту), її позитивна / негативна маркованість, причина та субєкт переживання, зовнішні прояви, супровідні вегетативні зміни, інтенсивність прояву (слабкий, сильний і гранично сильний), характер протікання (коротко - чи довготривалий), конструктивний / деструктивний вплив на людину. Варто відзначити, що дослідження контекстів на позначення вегетативних змін аналізованих у нашій праці назв емоцій свідчить про те, що найбільш яскравими та чисельними вони виявились у страху при майже повній відсутності у радості та смутку, пор. при переживанні страху прискорення серцевих скорочень (serce komus lomocze / dygocze / wali jak mlot ze strachu), евентуальне зниження артеріального тиску (ktos jest blady / szary / nieprzytomny ze strachu), «холодний» піт (zimny pot oblewa kogos, ktos poczul zimny pot na plecach ze strachu), болі у шлунку і розлад кишечнику (kogos boli brzuch ze strachu, ktos robi w majtki / portki ze strachu) тощо.