Семантична транспозиція густативних номінацій у мовно-естетичному просторі Євгена Гуцала - Статья

Семантична транспозиція густативних номінацій у мовно-естетичному просторі Євгена ГуцалаУ статті проаналізовані моделі узуальної та оказіональної семантичної транспозиції густативних назв, представленої в художньому мовленні Євгена Гуцала. Семантична динаміка досліджуваних номінацій репрезентована як актуалізацією окремих лексико-семантичних варіантів структури багатозначного слова й варіюванням семантичних ознак у межах одного значення, так і розвитком оказюнальних значень. Ключові слова: густативна номінація, семантична транспозиція, асоціація, метафора, синкретизм, семантика, словесно-художній образ, естетика мовомислення. Семантическая динамика исследуемых номинаций представлена как актуализацией отдельных лексико-семантических вариантов структуры многозначного слова и варьированием семантических признаков в пределах одного значения, так и развитием окказиональных значений. Semantic dynamics of the studbd nominatbns is represented by actualization of separate lexical-semantic variants of the structure of a polysemantic word and variatbn of semantic features within one meaning as well as the development of occasional meanings.Внутрішніми мотиваторами словесно-художніх рефлексій Євгена Гуцала, відомого українського письменника другої половини XX ст., тонкого майстра слова, є лірична сугестія, філософічність, психологічна глибина, апеляція до нераціонального: інстинктів, емоцій, підсвідомості, інтуїції, що в системі зумовлюють стилетвірну норму прози митця. Гуцала розчленовану функціональну лексико - семантичну парадигму, ядро якої становлять одиниці смак, смачний, смачно, смакувати, солодкий, солодко, солодощі, гіркий, гірко, гіркота, кислий, терпкий, терпкість, солоний, прісний, різкий тощо, які експлікують інтеграційну сему смаку й диференційні семи з конкретною вказівкою на смакові відтінки, як-от: Я підійшов до неї [верби. Н. П.], зірвав листок і коли підносив до вуст, щоб відчути смак молодої гіркоти, то на довгастому листку тремтіло довгасте сиве сяяння [2, т.1, с.112]; Миска з пахучими, вогкими після дощу черешнями стояла між вами, й кожна ягода світила яскравими червоними боками, була повна іскристого солодкого соку, ледь-ледь гіркуватого [2, т.1, с.337]; Ми з Фросею беремо з його руки листя квасцю, жуємо - й водночас кривимося: квасець таки по-справжньому кислий [2, т. Семантичними нюансами відрізняється й слововживання лексеми смак, пряме номінативне значення якої репрезентують відтінки ‘бажання їсти, охота до їди; апетит’, ‘якість, властивість їжі й питва, що дають задоволення’ та ‘якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання’ [5, т.9, с.392]:. вялена риба висіла на щолопку погреба, і Кость, зірвавши одну, взявся зі смаком їсти. Таку психофізіологічну кореляцію відображає відчуттєво-образне ускладнення, представлене численними прикладами метафоризації, напр.: У лісі повітря було цілющим, солодким, молодим [2, т.1, с.29]; Так само струмував у повітрі солодкий, дурманний дух матіол, що перемішувався з духом мяти [2, т.1, с.211], де реалізоване номінативно-похідне значення ‘який викликає приємні відчуття, дає насолоду (про запах, аромат і т. ін.) ’[5, т.9, с.446], експліковане контекстуальним оточенням - репрезентантами одоративної семантики.

Основний зміст дослідження