Семантична структура юридичних термінів української та англійської мов - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертаційне дослідження присвячене типологічному зіставленню семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов, зокрема тих, що фіксуються тлумачними словниками. Здійснено системний аналіз внутрішньої організації особливого мовного знака - терміна на позначення юридичних понять в українській та англійській мовах. У зіставному дослідженні визначено семантичну структуру аналізованих мовних одиниць, обєднаних у семантичні поля, здійснено комплексний аналіз їхньої внутрішньої організації шляхом застосування компонентного аналізу. У роботі реалізовано спробу ідеографічної презентації лексики права у семантичних групах відповідно їхньої юридичної семантики.Теоретичний простір, у якому здійснено дослідження семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов, окреслено проблематикою, що належить до сфери лексичної семантики, оскільки однією з нагальних проблем сучасної науки є природа встановлення поняттєвої сторони слова та характер процесу відображення пізнавального змісту в мовній одиниці (Ю.Д. У сфері термінознавства увагу науковців привертають проблеми впорядкування термінології (В.П. У центрі уваги дослідників перебувають терміносистеми різних наукових галузей, як правило, на матеріалі однієї мови. Разом із тим, у сучасному термінознавстві, незважаючи на значний доробок у дослідженні правничих термінів, досі не проводився комплексний аналіз семантичних відношень юридичних термінів як реєстрових словникових одиниць української й англійської мов, не здійснювався зіставний аналіз семантичних структур термінів цих мов у ракурсі специфіки різних мовних картин світу. встановити подібності та розходження характеристик семантичних парадигматичних відношень юридичних термінів в українській та англійській мовах у зіставленні з відповідними поняттями юриспруденції.Вивчення семного складу термінів, встановлення особливостей семантичної структури термінологічних одиниць, виявлення симетричності (збігу) чи асиметричності (відмінності) репрезентації понять права у зіставлюваних мовах розкриває характер концептуалізації відображеного в мові правового досвіду носіїв української та англійської мов. Дослідження внутрішньої структури правничих термінів виявило певні закономірності у вербалізації поняття “людина” у семантичному полі термінів української мови, для відображення якого було побудовано СГ субєкта права, яка складається з чотирьох підгруп: 1) особа як учасник правового процесу, 2) особа як субєкт злочину, 3) особа як учасник судового процесу, 4) особа у сфері майнових правовідносин та СГ фахівця юридичної діяльності. Кількість термінів на позначення поняття “людина” у семантичному полі юридичних термінів (всього 145 елементів) перевищує кількість одиниць на позначення інших понять поля, оскільки семантична група на позначення субєкта права утворюється 113 одиницями, СГ термінів на позначення фахівця юридичної діяльності складається з 32 лексем. Специфіка відображення поняття “злочин” в українській мові полягає у представленні цього поняття у кількох семантичних групах: 1) лексем, що маніфестують протиправну злочинну дію (49 одиниць) та одиниць, які характеризують психічний стан особи та її ставлення до вчиненого злочину (24 одиниці); Компонент ‘стан’ виступає інтегративним в еквіполентних опозиціях між термінами (підсудність, караність, винність, неосудність), якими маніфестується семантика стану особи за вихідним словом: одиниця підсудність трактується як “стан за значенням підсудний”.Істотні ознаки семантичних полів збігаються: ‘право’ - ‘law’, ‘покарання’ - ‘punishment’, ‘особа’ - ‘person’, ‘суд’ - ‘court’. В обох мовах досліджувані СГ юридичних термінів є відкритими системами, в яких простежується спільність значень термінів однієї СГ з іншою, між якими зєднувальними ланками виступають семантичні компоненти. Ці семантичні групи не мають окреслених меж, оскільки є нечітко визначеними множинами з складною структурою, обумовленою семантичними опозиціями (еквіполентними, привативними, тотожності), в які терміни вступають завдяки регулярній повторюваності інтегративних сем у внутрішній структурі різних одиниць. Досліджені парадигматичні звязки юридичних термінів засвідчують, що найпоширенішим типом системних відношень досліджуваних одиниць є еквіполентна опозиція, що обєднує рівноправні елементи, внутрішня структура яких включає як спільні, так і специфічні компоненти. Семантичні поля на позначення понять юриспруденції двох мов характеризуються наявністю не тільки синонімічних, але й антонімічних відношень, що забезпечує визначення місця терміна в системі, сприяє цілісності відображення понять права.

2. Основний зміст дисертації