Семантична структура іменників середньобаварської богемської говірки Закарпаття - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЛексичні одиниці, які позначають тварин та частини тіла людини, містять багату інформацію про життя певного етносу, його історію, передусім історію його мови, матеріальної та духовної культури. Реферована робота присвячена вивченню семантичних структур іменників середньобаварської богемської говірки (далі сб. б.г), яка функціонує на території сучасного Закарпаття з 1827 р. і утворює в українському, угорському етнічному оточенні німецькомовний острівець, до якого належать населені пункти с. Недослідженими залишаються семантичні структури лексичних одиниць острівцевої говірки, яка перебуває в перманентному контакті з кількома мовами. Необхідним є дослідження, у якому мотивуються семантичні зміщення, що відбулися в лексичних одиницях сб. б.г. і зумовили їх відмінність від еквівалентних слів німецької літературної мови та вихідної середньобаварської говірки. Глибоке вивчення механізму виникнення значень лексичних одиниць у межах однієї говірки дає змогу пояснити процес становлення нової семантичної структури слів у мові.У першому розділі «Теоретичні засади вивчення семантичної структури слова» викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито суть процесу мовної інтерференції і досліджено як один із його результатів семантичні запозичення та фразеологічні кальки з контактуючих мов, простежено безпосередній вплив семантичних структур лексичних одиниць мови-джерела на прискорені процеси полісемізації лексем мови-реципієнта шляхом виникнення у їх структурі додаткових метафоричних та метонімічних значень і фразеологічно звязаних значень. Особливості змін у семантичних структурах лексичних одиниць сб. б.г. в умовах мовного острівця неможливо пояснити, не беручи до уваги історію виникнення, розвиток і сучасне географічне розташування поселень богемських німців у Закарпатській області, їх контактування з місцевим українським та угорським населенням, належність території Закарпаття в різні періоди історії до різних держав, низка інших позамовних (екстралінгвальних) факторів, а також склад словника сб. б.г. як мовний фактор. У другому розділі «Найменування-зоосемізми та їх семантична структура» здійснено повний опис семантики діалектних слів та семантичних процесів, які відбуваються в тематичній групі «зоосемізми» середньобаварської богемської говірки. Унаслідок дії механізму семантичної інтерференції зявилися численні семантичні запозичення, які збільшили семантичну структуру найменувань-зоосемізмів і утворили ряд похідних денотативних, переносних денотативних та переносних конотативних значень, що виникли в процесі вторинної номінації: [?k?к??] ‘півень’, ‘закрутка волосся на голові людини’ - денотативне переносне значення, семантичне запозичення з угорської (kakas - півень, локон) або чеської мови (kohout/ kohoutek - півень, локон. У тематичній групі «зоосемізми» не простежується інтенсивний процес запозичення значень, і це пояснюється тим фактом, що семантична структура цих лексичних одиниць остаточно сформувалася до переселення носіїв говірки з Верхнього Богемського лісу, а структури полісемантичних слів цієї тематичної групи в контактуючих із сб. б.г мовах суттєво не відрізняються від її власних.Семантична структура слів середньобаварської богемської говірки функціонує в умовах семантичної інтерференції і в різні періоди перебувала під впливом пяти мовних систем: контактних українського говору, угорської, чеської, української, російської літературних мов. Крім загальних закономірностей, за якими розвивалися семантичні структури у материнській говірці, гетерогенне оточення середньобаварської богемської говірки зумовило появу нових сем та семем в семантичних структурах говіркових слів. Угорська мова та український говір унаслідок перманентного контактування справили найбільший вплив на лексико-семантичну систему середньобаварської богемської говірки. Ці фактори, як і відсутність постійного контакту з німецькою мовою, зумовили бі - та мультилінгвальність носіїв середньобаварської богемської говірки. Показник значень іменників середньобаварської богемської говірки відрізняється кількісно від обсягу семантичних структур лексем німецької літературної мови та середньобаварської вихідної говірки, що свідчить про наявність іншомовного впливу на досліджувану німецьку говірку Закарпаття.

Основний зміст роботи