Семантична нівеляція сполучників у складних реченнях української літературної мови - Автореферат

бесплатно 0
4.5 156
Визначення місця, ролі, значення сполучників як засобів формування складного речення. Опис структурних, семантичних, граматичних та функціональних особливостей семантичної нівеляції сполучників як аналітичних морфем. Граматична неоднорідність сполучників.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЦі функції сполучники реалізують насамперед у двох ярусах складного речення: формально-синтаксичному, де вони виражають синтаксичні звязки між предикативними частинами або між предикативною частиною і опорним компонентом головної частини, та семантико-синтаксичному, де вони безпосередньо передають семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами або лише вказують на них (К.Г. Проблема вираження сполучниками синтаксичних звязків між предикативними частинами складного речення в традиційному мовознавстві в основному розвязана, у той же час вивчення функцій сполучників у вираженні семантико-синтаксичних відношень у сучасній інтерпретації вимагає подальшого обґрунтування багатовимірності структури речення, виокремлення його власне-семантичного, семантико-синтаксичного, формально-синтаксичного та комунікативного рівнів (ярусів). Дослідження семантико-синтаксичної структури речення створили засади теорії семантико-синтаксичних відношень, у якій сполучник з-поміж наявних у мові звязкових елементів, що поєднують елементарні речення в семантично складні конструкції, визнаний аналітичною синтаксичною морфемою. Городенська зробили висновок, що у своєму типовому функціональному вияві сполучники виконують обидві (формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну) граматичні функції і що семантико-синтаксична функція сполучників не має всеохопного характеру. Це означає, що проблема сполучникової реалізації семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядному та складносурядному реченнях не розвязана в українському мовознавстві, що зумовлює актуальність дисертаційного дослідження і дає можливість у цілому представити структурні, семантичні та функціональні особливості процесу нівелювання сполучників у складних реченнях.У першому розділі “Семантико-синтаксична сфера складного речення та наукові підходи до її вивчення” подано характеристику складного речення, проаналізовано основні концепції у трактуванні досліджуваних мовних одиниць у мовознавстві, зясовано неоднорідність природи семантико-синтаксичних відношень у складному реченні, основні засоби вираження цих відношень, із яких центральним функтивом є сполучник, наголошено на асемантизації сполучників у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Семантико-синтаксична функція сполучників має два вияви: вони передають семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами або лише вказують на ці відношення. Статус асемантичних мають підрядні сполучники, що лише синтаксично повязують прислівну обєктно-зясувальну та порівняльно-обєктну підрядну частину з опорним предикатним компонентом або співвідносним займенниковим словом у головній частині складнопідрядного речення, указуючи на обєктні семантико-синтаксичні відношення між ними, чи прислівну атрибутивну підрядну частину з опорним субстантивом або співвідносним займенниковим словом головної частини, указуючи на атрибутивні (означальні) формально-синтаксичні відношення між ними. Серед них - такі сполучники, які є засобами вербалізації типів семантико-синтаксичних відношень, що диференціюються залежно від значень компонентів сурядних частин, зокрема зіставний сполучник а, який за відповідного наповнення сурядних частин може передавати зіставні та протиставні семантико-синтаксичні відношення; протиставні сполучники а, але, проте, однак, зате, у формуванні протиставних відношень яких певну роль відіграє лексичне наповнення предикативних частин з контрастним характером значень, сполучники а ще, а ще й, та ще, та ще й, ще й і под., градаційні та приєднувальні відношення яких залежать від лексико-семантичного наповнення поєднуваних компонентів тощо. Саме обєктна валентність опорного предикатного слова унеможливила виконання цими сполучниками семантико-синтаксичної функції, бо вона визначила обєктне семантико-синтаксичне відношення між підрядною частиною і опорним предикатним компонентом у складнопідрядному реченні, спричинила семантичну нівеляцію таких сполучників.Сполучники - це окремий тип релятивних слів-морфем, що виражає синтаксичні звязки та семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами складного речення. За здатністю самостійно виражати семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами в складному реченні сполучники підрядності та сурядності поділяють на семантичні та асемантичні. Семантичні підрядні сполучники вживаються у складнопідрядних реченнях з підрядними детермінантними частинами, де вказують на синтаксичну залежність підрядної детермінантної частини від головної в цілому та виражають детермінантні семантико-синтаксичні відношення між ними (причинові, наслідкові, часові, умовні, цільові, допустові, порівняльні та ін.). Підрядні сполучники, які безпосередньо (самостійно) не виражають семантико-синтаксичних відношень між підрядною та головною частиною складнопідрядного речення, є асемантичними, тобто семантично знівельованими.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?