Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі речення з локативними поширювачами. Лінгвістичний статус категорії локативності у співвідношенні з її філософським трактуванням. Місце локативності в семантичній структурі речення.
При низкой оригинальности работы "Семантична і формально-граматична структура речень із просторовими поширювачами", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української мови Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Іваницька Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри української мови й загального мовознавства; доктор філологічних наук, професор Плющ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М.П.Вибір теми зумовлений, по-перше, тим, що в мовознавчих студіях і досі існують розбіжності у трактуванні сутності категорії локативності як філософського, логічного, лінгвістичного феномена, залишається недостатньо вивченим відображення категорії локативності в мові, передусім у структурі речення, механізм взаємозвязку граматичного і семантичного планів у складі речень з інваріантною семантикою “носій процесуальної ознаки (той, хто здійснює дію, виступає її джерелом) процесуальна ознака (сама дія, процес або стан) місце реалізації процесуальної ознаки”, “носій процесуальної ознаки процесуальна ознака напрям реалізації процесуальної ознаки: вихідний пункт руху або кінцевий пункт руху”, “носій процесуальної ознаки процесуальна ознака шлях реалізації процесуальної ознаки”; по-друге, тим, що речення структурної схеми S P Adv loc, які передають різні диференційовані значення загального плану змісту “носій процесуальної ознаки процесуальна ознака просторові межі реалізації процесуальної ознаки”, в українському мовознавстві не були обєктом систематичного і всебічного вивчення з погляду 1) граматичної будови, 2) семантики, 3) внутрішніх системних звязків, які виявляються на рівні того самого просторового значення (“місце дії”, “напрям руху”, “шлях руху”) чи різних просторових значень (“місце дії” і “напрям руху”, “місце дії” і “шлях руху”).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
