Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові - Автореферат

Львівський національний університет імені ІВАНА ФРАНКАРобота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Денисенко Софія Никифорівна, Український державний лісотехнічний університет, професор кафедри іноземних мов кандидат філологічних наук, доцент Билиця Ярослав Теодорович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри німецької філології Захист відбудеться "16" квітня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Саме ця складність є причиною невирішеності низки питань, які, незважаючи на інтенсивність досліджень у фразеології в другій половині ХХ століття, викликають постійний інтерес мовознавців. "Класичними" питаннями залишаються: визначення обсягу фразеології та її одиниць, створення дієвих та обєктивних класифікацій фразеологізмів, зясування природи фразеологічного значення і т. ін. Таким чином, АКТУАЛЬНІСТЬ теми зумовлена необхідністю встановити певні обєктивні критерії визначення обсягу фразеології, що відповідає потребам практичної лексикології та лексикографії. Відповідно до мети роботи були поставлені такі ЗАВДАННЯ: Визначити частоту вживання іменників, прикметників і дієслів у складі ФО. Частота вживання ЛСП у фразеології залежить не лише від частоти вживання цього ЛСП в літературі; у фразеології спостерігається перевага одиниць певних ЛСП при утворенні ФО.Незважаючи на те, що їх кількість постійно зростає, ґрунтовне вивчення теорії фразеології почалося лише з кінця ХІХ століття. Уперше термін "фразеологія" для позначення вчення про звороти вжив Ш. Баллі. До 30-их років ХХ століття фразеології приділяли увагу лише при дослідженні семантики, синтаксису, словотвору. Виноградов, праці якого стали основоположними і сприяли особливо активному дослідженню проблем фразеології в радянській (у тому числі українській) лінгвістиці, досягнення якої в цій галузі не викликають сумніву. Визначення "фразеології" як окремої лінгвістичної дисципліни, а не одного з розділів лексикології знаходить своє обґрунтування лише у 60-80-і роки ХХ століття з виникненням нових підходів та методів у дослідженні (М.Ф.Для порівняльного аналізу функціонування лексичних одиниць та їх ЛСП у фразеологічному словнику і художньому тексті обрано 2200 ФО з "Немецко-русского фразеологического словаря" Л.Е. Обєктом дослідження обрано іменники, дієслова і прикметники, вжиті у складі досліджуваних ФО, оскільки саме ці три частини мови є провідними класами слів. Досліджувані одиниці (у нашому випадку слова, їх ЛСП і ФО) та їх властивості, як і інші обєкти дійсності, можуть кількісно повторюватися в певному мовленнєвому ланцюгу, що дозволяє вести за ними такі кількісні спостереження: частота вживання слів та їх ЛСП у фразеологічному словнику і в тексті, частота вживання певних ФО у тексті, обсяги ЛСП (кількість одиниць), обсяг сполучуваності слова або ЛСП (кількість синтагматичних партнерів), частоти вживання синтагматичних партнерів та інше. Частотні характеристики є важливими при вивченні мовних явищ і слугують вихідними даними для глибшого статистичного аналізу, який може довести домінування певного феномену, виявити особливості співвідношень тих чи інших одиниць.Нами також запропоновані власні семантичні класифікації іменників, дієслів і прикметників, які полегшують дослідження кількісних характеристик слів у складі ФО та особливостей їх сполучуваності в художньому тексті. 1254 іменники, вжиті в складі 1809-и фразеологізмів 2232 рази, ми розподілили на основі першого значення, зафіксованого в словнику Duden, за 27-ома ЛСП. Середня фразеологічна продуктивність іменників (2) в німецькій мові дорівнює частці від поділу загальної кількості фразеологічних слововживань усіх іменників на загальну кількість цих іменників. На основі цих розрахунків можемо виділити зони фразеологічної продуктивності іменників і здійснити відповідний кількісний аналіз: 1 зона: малопродуктивні іменники (фразеологічна продуктивність - 1): "Fresse", "Daumen", "Leber" та інші. У багатьох ЛСП можна побачити антонімічні пари, тобто іменники, які мають серед загальної кількості досліджуваних одиниць антоніми - слова, що протиставляються за найбільш загальною та істотною для їх значення семантичною ознакою, причому знаходяться на крайніх точках відповідної лексико-семантичної парадигми ("Courage" - "Angst", "Recht" - "Unrecht", "Mann" - "Frau", "Leben" - "Tod" та інші).Словники - спосіб ор

Основний зміст роботи