Семантичні та прагматичні параметри спонукального дискурсу (на матеріалі німецькомовних художніх творів ХХ ст.) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОНУКАЛЬНОГО ДИСКУРСУ (на матеріалі німецькомовних художніх творів ХХ ст.)Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор Гаврись Володимир Іванович, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології, професор; Захист відбудеться 24.01.2008 p. о 10-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул.У лінгвістичних працях останніх років дискурс розглядається як багатовимірне явище (Н.Д.Арутюнова, А.Д.Бєлова, О.П.Воробйова, В.І.Карасик, М.Л.Макаров, Л.І.Сахарчук). Зацікавленість вивченням різних типів дискурсу повязана з розглядом функціонування мови у сферах соціального, матеріального й духовного життя людини та суспільства (К.Я.Кусько, М.Л.Макаров, С.І.Потапенко, К.Я.Серажим, W.Chafe, G.Cook, T. van Dijk). У звязку з цим актуальними є встановлення семантичних та прагматичних параметрів різних типів дискурсу, включаючи спонукальний дискурс неінституційного типу, в німецькомовній лінгвокультурній традиції, розкриття його специфіки та виявлення основних умов успішної взаємодії комунікантів. Проблематика дисертації вписується у коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0106U002115 “Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 року). Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі використано такі методи: метод дискурсивного аналізу застосовувався для встановлення основних дискурсних параметрів мовленнєвої взаємодії комунікантів спонукального дискурсу; комунікативно-прагматичний аналіз залучено для визначення спонукального потенціалу й прагматичної маркованості вербальних компонентів мовленнєвої взаємодії, в його межах використовувалася методика денотативного аналізу для зясування семантичних звязків між денотатами як структурними одиницями дискурсного змісту; метод актомовленнєвого аналізу вжито для виділення мінімального фрагмента дискурсу як базового для лінгвістичного опису спонукальної мовленнєвої взаємодії адресанта та адресата на завершальному етапі спонукання; за допомогою комунікативно-інтенціонального аналізу виявлено ступінь впливу лінгвальних та нелінгвальних чинників на успішну реалізацію спонукального дискурсу; метод інтерпретаційного аналізу сприяв встановленню комунікативних стратегій побудови спонукального дискурсу, розкриттю механізму пріоритетних стратегій адресанта та систематизації основних тактичних прийомів комунікантів.Під спонукальним дискурсом у реферованій дисертаційній праці розуміємо мовленнєву діалогічну взаємодію комунікантів, яка відбувається під впливом спонукальної інтенції ініціатора і спрямована на здійснення непрямого директивного впливу на адресата в конкретній комунікативній ситуації. З розвитком комунікативної ситуації накопичується й спонукальний потенціал як на семантичному, так і на прагматичному рівнях дискурсу, інтенсифікуючи процес спонукання та забезпечуючи безперервність спонукального впливу на адресата в дискурсі. З розвитком комунікативної ситуації адресант свідомо змінює параметр спілкування в бік соціального зближення з адресатом, використовуючи для цього повторні номінації. Семантична сітка спонукального дискурсу передбачає обовязкову наявність трьох основних семантичних вузлів: семантичного вузла сфери адресанта, семантичного вузла сфери адресата та семантичного вузла сфери предмета спонукання. Смислові відгалуження теми дискурсу знищення будинку адресанта (das Haus abtragen) розвиваються у двох напрямках: один спрямовується на Кастріціуса - справжнього власника будинку (семантичний вузол сфери адресанта), другий - на відображення логічного звязку між будинком та Гельмутом (семантичний вузол сфери адресата) як людиною, якій належить знищити цей будинок.Проведене дослідження дозволило встановити основні семантичні та прагматичні параметри німецькомовного спонукального діалогічного дискурсу неінституційного типу, розкрити спонукальний потенціал мовних засобів та вплив як лінгвальних, так і нелінвальних чинників на його успішність. Спонукальний дискурс - це діалогічна мовленнєва взаємодія комунікантів, яка відбувається під впливом спонукальної інтенції ініціатора і спрямована на здійснення непрямого директивного впливу на адресата в конкретній комунікативній ситуації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ